Псалтир українською мовою (Молитовник "З вірою і любов'ю")

11 «Бог покинув його, доганяйте і спіймайте його, бо нема того, хто визволив би його».

12 Боже, не віддаляйся від мене, Боже, на поміч мені прийди.

13 Нехай засоромляться, нехай щезнуть усі, що повстали на душу мою; нехай покриє сором і безчестя тих, що шукають загибелі мені.

14 А я завжди буду надіятися на Тебе та примножувати всяку похвалу Тобі.

15 Уста мої будуть звіщати правду Твою, кожного дня — добродійства Твої, що їм я не знаю числа.

16 Завжди буду думати про силу Господа Бога, пригадувати правду Твою - тільки Твою, Боже.

17 Ти навчив мене від молодосте моєї, і донині я сповіщаю про чудеса Твої.

18 І до старости і до сивини не покинь мене, Боже, доки не розкажу про силу Твою всьому народові і всім майбутнім про могутність Твою.

19 Правда Твоя, Боже, до небес, великі діла вчинив Ти, Боже, хто подібний до Тебе?

20 Ти посилав на мене люту біду, але знов відживляв мене із безодні землі виводив мене.

21 Ти показав на мені правосуддя Твоє, але, обернувшись, Ти потішив мене і з безодні землі знову вивів мене.

22 Тому буду прославляти Тебе між народами, на струнних органах славити істину Твою, Боже; буду оспівувати Тебе на гуслях, Святий Ізраїлів.

23 Радіють уста мої, коли співаю Тобі, і душа моя, яку Ти визволив.

24 І язик мій щодня буде прославляти правду Твою, бо осоромлені ті, що шукали загибелі мені.

Псалом 71

Про Соломона. Псалом Давида.

1 Боже, суд Твій цареві дай і синові царя — правду Твою.

2 Щоб судив справедливо народ Твій, і вбогих Твоїх судом праведним.

3 Щоб гори принесли мир людям, і узгір’я — правду.

4 Щоб судив убогих у народі, спасав синів бідних та смирив гнобителя.

5 Він раніше сонця, раніше місяця з роду в рід.

6 Він зійде, як дощ на траву, і як роса, що падає на землю.

7 В часи днів його засяє правда і буде великий спокій, аж доки світить місяць.

8 І заволодіє від моря до моря, і від рік до краю землі.

9 Скоряться перед ним жителі пустині, і вороги його перед ним уклоняться до землі.

10 Царі Фарсійські з островів дари принесуть, царі Аравії і Сави дари приведуть.

11 І поклоняться йому всі царі землі, і всі народи будуть служити йому.

12 Бо він визволить безсилого від сильного, і вбогого, що не мав захисника.

13 Буде милостивий до вбогих і бідних, і душі їхні спасе.

14 Від кривди й від насильства спасе душі їх, і кров їх буде дорогоцінна перед очима його.

15 І буде він жити, і принесуть йому золото Аравії; будуть молитися за нього завжди і щодня будуть благословляти його.

16 Буде достаток на землі і на верхах гір; піднесеться вище Ливану плід його, і намножаться люди в містах, як трава на землі.

17 Буде ім’я його благословенне навіки; раніше сонця перебуває ім’я його, і в ньому благословляться всі покоління землі, і всі народи будуть прославляти його.

18 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що творить чудеса єдиний.

19 І благословенне ім’я слави Його повіки. Слави Його буде повна вся земля. Амінь. Так буде. Амінь.

Слава...

Слава... і нині...

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (тричі).

Господи, помилуй (тричі).

Слава...

Молитва за живих

Спаси, Господи, і помилуй рабів Твоїх: отця мого духовного ... (ім'я), батьків моїх ... (імена), родичів ... (імена), і всю родину мою, навчителів, добродійників, прихильників і ненависників моїх ... (імена), і всіх тих, що боролися і борються за волю України, і всіх православних християн, і всяку живу душу, що Твоєї ласки і допомоги потребує.

і нині...

Псалом 72

Псалом Асафа.

1 Який милостивий Бог Ізраїля до чистих серцем!

2 А я — мало не похитнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої.

3 Я позаздрив безумним, бачивши добробут беззаконних.

4 Бо нема їм страждання й до смерти їх міцні сиди їх.

5 На праці людській їх нема, і не знають вони людської біди.

6 Тому-то гордість підняла їх пиху, і, як одежею, одягаються вони неправдою та нечестям своїм.

7 Пливе, наче лій, неправда їх, живуть за прихотями свого серця.

8 З усього глузують, зневажливо говорять про Бога, звисока розмовляють.

9 До небес підносять губу свою, і язик їхній обходить землю.

10 Тому звертаються до них люди, і п’ють їхню воду повною чашею,

11 і кажуть: «Як довідається Бог? І чи є знання у Всевишнього?»

12 І ось ці нечестивці завжди у достатку і примножують багатство собі.

13 І я сказав: «Чи не даремно я дбав про чистоту серця і в невинності умивав руки мої,

14 віддавав себе під удари щодня і щоранку себе осуджував?»

15 Але коли б я сказав: «Буду і я так жити»,— то я став би зрадником перед родом синів Твоїх.

16 І я став думати, як би мені все це зрозуміти, але тяжким це здавалося в очах моїх.

17 Аж поки не ввійшов я в святиню Божу та не зрозумів кінця їх.

18 Дійсно, на слизькій дорозі поставив Ти їх, над прірвою стоять вони.

19 Як несподівано прийшли вони до занепаду! Щезли, поги­нули за беззаконства свої.

20 Як щезає сон того, хто прокинувся, так Ти, Господи, знищив і образ їх у місті Твоїм.

21 Коли розпалювалося серце моє і боліла душа моя,