1 На ріках вавилонських, там ми сиділи та плакали, коли згадували про Сіон.
2 На вербах там, посереднього, повісили ми органи наші.
3 Там бо питали нас полонителі наші про слова пісень, і гнобителі наші — про наш спів: «Заспівайте нам пісень сіонських».
4 Як ми заспіваємо пісню Господню на землі чужій?
5 Якщо забуду тебе, Єрусалиме, нехай буде забута правиця моя!
6 Нехай прилипне язик мій до піднебіння мого, коли не буду споминати тебе, коли не ставитиму Єрусалима початком усіх радощів моїх.
7 Пригадай, Господи, синам Едомським, що в день Єрусалиму кричали: «Гей, руйнуйте! Все руйнуйте до підвалин його!»
8 Дочко Вавилону, окаянна, блаженний, хто віддасть тобі за все, що ти вчинила нам.
9 Блаженний, хто візьме і розіб’є дітей твоїх об камінь.
Господи, помилуй
1 Прославляю Тебе, Господи, від усього серця мого. Перед ангелами співатиму похвалу Тобі за те, що Ти почув усі слова уст моїх.
2 Буду поклонятися перед святим храмом Твоїм і славити ім’я Твоє за милість Твою і правду Твою, бо Ти звеличив слово Твоє над усе.
3 В який тільки день я взиватиму до Тебе, Ти скоро почуй мене, і Твоєю силою збільши силу душі моєї.
4 Будуть прославляти Тебе, Господи, всі царі землі, коли почують слова уст Твоїх.
5 Будуть в піснях прославляти путі Господні, бо велика слава Господня,
6 бо високий Господь: бачить упокореного, і гордого пізнає здалека.
7 Коли прийдуть на мене напасті, Ти відживиш мене проти лютости ворогів моїх; простягнеш руку Твою, і спасе мене правиця Твоя.
8 Господь віддасть за мене; Господи, милість Твоя повік, не відкинь творіння рук Твоїх.
1 Господи, Ти випробував мене і добре знаєш мене.
2 Ти знаєш, коли я сяду і коли я встану; Ти наперед знаєш думки мої.
3 Стежки мої і місце перебування мого Ти визначив, і всі дороги мої відомі Тобі.
4 Бо нема слова неправдивого на язиці моїм; Ти, Господи, все знаєш.
5 Ззаду і спереду Ти обняв мене і поклав на мене руку Твою.
6 Дивне для мене всевідання Твоє; високе воно для мене, і я не здолаю збагнути його.
7 Куди піду я від Духа Твого, і від лиця Твого куди втечу?
8 Зійду на небо — Ти там перебуваєш; піду під землю — і там Ти.
9 Чи візьму крила в ранньої зорі і переселюся на самий край моря —
10 і там рука Твоя поведе мене, і правиця Твоя триматиме мене.
11 Сказав би я: може, темрява сховає мене,— то й темрява стане світлою перед Тобою.
12 Не сховає від Тебе й темрява, бо й ніч перед Тобою, як день; і тьма перед Тобою, як світло.
13 Ти створив усе внутрішнє моє, витворив мене в утробі матері моєї.
14 Прославляю Тебе за те, що Ти так дивно створив мене. Дивні діла Твої, і душа моя добре це знає.
15 Не були втаєні перед Тобою кості мої, коли в тайні зачався я, коли в утробі матері моєї витворювалося тіло моє.
16 Очі Твої бачили зародок мій, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли ще жодного з них не було.
17 О, які любі мені величні замисли Твої, Боже, і яка страшна безліч їх!
18 Стану лічити їх, то їх більше, аніж піску, і встаю я безсилий перед Тобою.
19 О, коли б Ти, Боже, знищив нечестивого! Відійдіть від мене, кровожерні!
20 Вороги Твої, Господи, говорять проти Тебе зневажливо, а гоняться за марнотою.
21 Чи ж мені не мати ненависти проти тих, що Тебе, Господи, ненавидять? І чи не цуратися тих, що проти Тебе повстають?
22 Повною ненавистю ненавиджу їх; ворогами моїми стали вони.
23 Випробуй мене, Боже, і пізнай серце моє, пізнай думки мої.
24 Подивись, чи на добрій я дорозі? Якщо ні, то направ мене на дорогу вічну.
2 Спаси мене, Господи, від людей лукавих; захисти мене від гнобителів;
3 вони злобу в серці замишляють: щодня готуються до бою,
4 гострять язики свої, як у змії, отрута гаспида в устах їх.
5 Визволи мене, Господи, з руки беззаконника; захисти від гнобителів, що задумали спинити кроки життя мого.
6 Горді розставили таємно сіті на мене при дорозі; приготували для мене яму.
7 Я ж сказав до Господа: Ти — Бог мій; почуй, Господи, голос моління мого!
8 Господи, Господи, сило спасіння мого, Ти покрив голову мою в день бою.
9 Не допусти, Господи, здійснитися намірові нечестивого; не дай успіху замислам його, не дай загордитися Їм.
10 Голови тих, що оточили мене, нехай покриє зло власних уст їх.