11 Ти посиплеш на них гаряче вугілля; Ти вкинеш їх у вогонь, у пропасть, щоб не встали вони.
12 Чоловікові злоязичному не буде життя на землі; чоловіка гнобителя злоба його приведе до загибелі.
13 Знаю, що Господь учинить суд пригнобленим і справедливість бідним.
14 І будуть праведні прославляти ім’я Твоє, і непорочні оселяться перед лицем Твоїм.
Господи, помилуй
1 Господи, взиваю до Тебе, вислухай мене, почуй голос моління мого, коли я взиваю до Тебе.
2 Нехай стане молитва моя, наче кадило перед Тобою; піднесення рук моїх, як жертва вечірня.
3 Постав, Господи, охорону устам моїм, і огороди двері в устах моїх.
4 Не допусти серця мого до слів лукавих — виправдовувати мої гріхи, разом із людьми, що роблять беззаконство, щоб не став я спільником пристрастей їх.
5 Нехай навчає мене праведник, це — милість, нехай і докоряє мені; олива ж грішника нехай не намастить голови моєї, і молитва моя — проти злодіянь їх.
6 Пожерла земля коло каменя суддів їх, слова ж мої лунають переможно;
7 як скиба землі, розметалися вони по землі; розсипались кістки їх над пеклом.
8 На Тебе ж, Господи, звернені очі мої; на Тебе надія моя, не відкинь душі моєї.
9 Охорони мене від сіті, що її поставили на мене, від тенет, що їх наставили беззаконні.
10 У сітку свою впадуть грішники, а я з Тобою її перейду.
2 Голосом моїм до Господа взивав я; голосом моїм до Господа я молився.
3 Розкажу Йому всі жалі мої, і журбу мою Йому сповіщу.
4 Коли знемагав у мені дух мій, Ти знав стежки мої. На дорозі, що я ходив, поставили сітку для мене.
5 Дивився я навкруги: ніхто не впізнає мене; немає захисту, і ніхто не дбає про душу мою.
6 Я до Тебе взивав, Господи, й казав: Ти — надія моя і доля моя на землі живих.
7 Зглянься на молитву мою, бо я знесилений; спаси мене від гонителів моїх, бо вони сильніші від мене.
8 Виведи з темниці душу мою, щоб хвалив я ім’я Твоє. Мене чекають праведні, коли Ти явиш милість Твою мені.
1 Господи, почуй молитву мою, зглянься на благання моє в істині Твоїй; вислухай мене по правді Твоїй;
2 і не входь у суд з рабом Твоїм, бо не виправдається перед Тобою ніхто з живих.
3 Бо ворог переслідує душу мою, топче в землю життя моє, кинув мене в темряву, як мерців давно померлих.
4 І впав у мені дух мій, стривожилось у мені серце моє.
5 Я згадую дні давні, розважаю про діла Твої і в творінні рук Твоїх повчаюся.
6 До Тебе простягаю руки мої, і душа моя, як земля спрагнена, перед Тобою.
7 Скоро почуй мене, Господи, згасає дух мій. Не відверни лиця Твого від мене, бо уподібнюся тим, що сходять у могилу.
8 Дай мені зрання відчути милість Твою, бо на Тебе уповаю. Вкажи мені, Господи, путь, якою піду, бо до Тебе підношу душу мою.
9 Визволи мене від ворогів моїх, Господи, до Тебе вдаюся,
10 навчи мене творити волю Твою, бо Ти — Бог мій; Дух Твій Милосердний нехай веде мене на землю правди.
11 Ради імени Твого, Господи, оживи мене; правдою Твоєю виведи з напасти душу мою,
12 і по милості Твоїй знищ ворогів моїх, і вигуби гнобителів душі моєї, бо я — раб Твій.