Шлюбні ігрища жаб

І, коли несподівано пролунав дзвінок у двері, Стас із задоволенням помітив, що Шевель злякався. Чогось подібного Стас і очікував. Тепер час перебирати ініціативу.

— Всі — на кухню! — звелів він. — Відчиню я сам. Сидіть там, поки не гукну. Геночко, сядь на місце, ти лишаєшся в кімнаті. Сядь, я сказав! Нам є про що поговорити. Гостя я сам прийму…

Уздрівши, що двері відчиняє незнайомий хлопець, Олег Баскін відсахнувся. Але пістолет, спрямований йому в живіт, мовчки радив йому зайти і не зчиняти галасу.

— Вдалося що-небудь дізнатися, Баскін?

— Пограбування… Всі ваші люди мертві… За містом… Неподалік від харківської траси…

— Вони мусили їхати київською!

— Там аварія якась… Вікторе Сергійовичу, я не знаю…

— Про це пізніше, Юрію Івановичу! За чотири години я буду у вас…

Стас щільно причинив двері в кімнату, кивком звелів Олегові і Шевелю сісти на диван, а сам осідлав стілець у протилежному кутку. Басмач спробував було заглянути до кімнати, але Стас щось прошепотів йому на вухо і той зник.

— Почнемо з початку, хлопці. — Стас вимучив посмішку. — В «дипломаті» більше як півмільйона. Пудрити мізки ти, Шефе, можеш цим віслюкам, — він кивнув у бік кухні. — Я заробляю тим, що обдурюю громадян, замилюю їм очі, отже, сам завжди помічаю, коли так хочуть повестися зі мною.

— Можна без передмов? — похмуро поцікавився Шевель.

— О’кей! Перше, — Стас загнув пальця. — На такі гроші, Гено, тебе могли тільки навести. Сам ти, вибач, мілкувато плаваєш для таких бабок. Коли п’ять днів тому ти викладав умови гри, п’ятсот тисяч дуже легко розділилися на шість. І я тоді подумав — а як же наводчик? Йому хіба нічого не належить? Свою ж частку ти з ним не розділиш? І потім, наводять не на кооперативний кіоск, а на серйозних людей, на справжню мафію, ризик тут великий. А за великий ризик слід платити великі гроші… Далі — звідки зброя? Навряд чи це твій арсенал, Гено. Шукати десь-інде небезпечно. Одразу виникатиме маса питань, коло людей, які в курсі справи, може розширитися, що не бажано. Таким чином, за зброю відповідає той-таки наводчик. І це логічно: він підказує, де взяти гроші, матеріально забезпечує операцію, а тобі, Геночко, лишається тільки знайти лохів-виконавців, які полізуть під кулі за п’ятдесят штук. Отже, півмільйона — це не вся сума. Інакше навіщо ховати від нас наводчика? Навіть Басмач погодився б, що йому слід віддати зароблене. Справа в тому, що всієї суми вам називати не хочеться, бо навряд чи хто просто так віддасть більшу частину і задовольниться однією п’ятою. І потім, мільйон чи два будь-кого позбавлять здорового глузду, виникнуть зайві проблеми при розподілі пирога.

— Розумно і логічно, — зазначив Олег. — Толковий у тебе, Гено, приятель.

— Друге, — Стас не реагував на компліменти. — Гроші ми повинні були передати тобі, Шефе, біля в’їзду до міста, а самі їхати сюди без тебе. Признаюся, що лише тоді я серйозно почав думати над тим, як ти нас нагрієш. Коли ми розійшлися після першої зустрічі, я вирішив, що, зрештою, не моя справа, звідки ти дізнався про гроші. Але — чи не простіше їхати сюди всім, поділити гроші і розбігтися? Хлопці не подумали про це, бо для них чим складніші умови операції, тим спокійніше, менше підозр. Ти щось буркнув про заплутування слідів — вони й заспокоїлися. Гога взагалі чомусь певен, що його не обдурять. Басмача надихав технічний бік справи, він чомусь певен, що його обдурити ніхто не наважиться. Покійний сержант Вася навіть схвалив таку тактику заплутування слідів. Петруня не розраховував на успіх, між нами кажучи, і ставився до всього, на свою біду, скептично. Отже, підозри виникли тільки в мене. Хочеш змитися з грішми? Даремно, навіщо тобі п’ятеро ворогів, кожен тебе знає і може колись відшукати. Та й не така ти людина…

— Дякую!

— На здоров’я! Тобі потрібен час, щоб віддати невідомому нам наводчику його частку. Таємно від інших, щоб не збуджувати апетиту. Інакше не вийде — адже ми можемо з’ясувати, що в чемодані більше, ніж ми сподіваємося. Я збирався привести сюди всю компанію не через годину, як було домовлено, а через десять хвилин, щоб накрити вас обох на гарячому. Але лопухнувся Петруня і все вирішилося само собою! Ми зі здобиччю опинилися прямо тут, а за нами вже на півзігнутих прискакав твій приятель. Може, Гено, ти й хотів попередити свого товариша, але не зміг. А він не думав, що може трапитися щось таке, чого він не передбачив. Самовпевнений в тебе друг, Шефе.

— Ти все сказав? — сухо запитав Шевель.

— Лишилося дати тобі чорну мітку, на якій буде написано: «Скинутий». Тобі не слід було дурити нас від початку. Тепер ти втратив мою довіру і довіру команди.

Спочатку до квартири зайшли двоє кремезних хлопців. Один безцеремонно потіснив Баскіна, другий, кирпатий, оглянув усі кімнати, зазирнув до туалету, ванної. Переконавшись, що у квартирі, крім господаря, нікого немає, він щось буркнув собі під носа і недобро глипнув на Баскіна.

Віктор Сергійович Караваєв зайшов одразу ж за своїми охоронцями і спокійно чекав, поки кирпатий роздивлявся по квартирі.