Шпигачки та інші віршовані тексти

Бо все відаю, все знаю,

Кому щастя, діточок,

Дай лиш тілько п'ятачок!

Гей, парлості,

Зіонзі, мості!

На твою голову джи!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Гей, парлості!

Зіонзі, мості,

На твою голову джи!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

В мене думка ось така,

Ось дай мені п'ятака!

Тоді-то вже я з тобою

Здружусь, мов рибонька з водою,

Гей, парлості,

Людзні, джості!

На твою голову дже!

Потап.

В мене думка не така,

Не даю я п'ятака,

І не хочу я з тобою

Жити, як риба з водою...

(Дражнить її).

Джості, хвості

Під паралості!

Нехай тобі дже!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Настя.

Всім я ворожити маю,

Бо й все відаю, все знаю!

Кому щастя, діточок,

Дайте тільки п'ятачок.

Гей, парлості,

Йонзі, мості!

№ 13 (Третя пісня Потапа)*

(Співає, загострюючи ножиці).

А що скажеш ти, патлата?

Зо мной не знайсь запанібрата!

Я буцімто сплю і лежу,

А підкрадусь і обстрижу...

Тільки чирк-чирк-чирк!

Вона сюди тільки зирк,

Встала вранці після бані,

Обстрижена, мов та пані!

(Регоче).

Усі на неї зирк-зирк!

Усі з неї ких-ких!

Коли б мене не взяв сміх!

Як я її чирк-чирк!

(Самовдоволено регоче).

№ 14 (Шоста пісня Насті)

Дівича краса,

То руса коса!

Жіноча слава,

Кісинка гарна!

Косу затеряти, –

Світ зав'язати,

Славу згубити –

В світі не жити!

№ 15 (Третій терцет Сумасвода, Насті і Потапа)

Сумасвод.

(Два останні рядки співає двічі).

І в поході не був,

Молодицю добув,

Брязь, брязь, брязь на шпори,

Гарні, гарні чорні брови.

Настя.

(Два останні рядки співає двічі).

Ой, чук, Насте,

Таке моє щастя!

Тупу, тупу ніженьками

Із гарними уланами.

Настя и Сумасвод (разом).

Ой, так-таки так,

Поцілуй мене всмак!

(Далі співають одночасно двічі.)

Сумасвод.

Брязь, брязь, брязь на шпори,

Гарні, гарні чорні брови!

Настя.

Тупу, тупу ніженьками

З гарними уланами.

Потап.

Тупу, тупу з дружкам.

Трясця, трясця нехай вам!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Настя.

(Два останні рядки співає двічі).

Мужик спит на часах,

Я собі гуляю;

Нехай мерзне, нехай мокне,

Гадочки не маю!

Сумасвод.

(Два останні рядки співає двічі).

Ой, улану гарно в службі,

Гадочки не має,

Хоть і жінки катма,

З чужою гуляє!

Настя й Сумасвод (разом).

Ой так, таки-так,

Поцілуймося всмак!

(Далі співають одночасно двічі.)

Сумасвод.

Брязь, брязь, брязь на шпори,

Гарні, гарні чорні брови.

Настя.

Тупу, тупу ніженьками

З гарними уланами!

Потап.

Трясця, трясця нехай вам,

А щоб ви пропали!

№ 16. Водевіль*

Потап.

Всяк жінку слухай – та гляди,

Вона біди научить;

І пальця в рот їй не клади,

Незчуєшся: відкусить!

Не дай їй волі! Тільки б знала,

Що мичка, що гребінка;

Не дуже щоб пащиковала,

Бо лихо – як бой-жінка!

***

Сумасвод.

Нема на світі луччей долі,

Як гарну жінку мати,

З нею жити можна в холі

Й весело гуляти!

І й не роби собі нічого –

А грошей – повна скринька;

Не бійсь, не слухай ти нікого –

Всьому привід – бой-жінка!

***

Настя.

Багато брешуть про жінок;

Вам добре за жінками!..

Повісь свій розум на кілок,

Махни на все руками!

Смирний ти, плохий собі,

Нам на руку ковінька;

Добро і щастя тут тобі,

Коли твоя бой-жінка!

***

Всі.

(Співають двічі).

Та й правду ж нам / вам сказала Настя,

Се на руку ковінька!

Добро і доля тут, і щастя,

Коли, моя / твоя бой-жінка!

З водевілю-жарту в 1 дію «Бой-жінка»

[Ще три пісні Потапа]

Молодиця Катерина моргає на мене:

Прийди, прийди, гарний хлопче, в неділю до мене.

– Ой, не прийду я до тебе: маєш чоловіка,

Як застане, буде бити, збавить мені віка.

– Прийди, прийди, гарний хлопче, в полудню годину,

А я свого старенького пошлю по калину.

Пішов старий, бородатий, калину ламати,

Як вискочить бравий хлопець з конопель до хати,

Та й сів собі в кінці стола, курча уминає,

Взявши її за рученьку, к серцю пригортає.

Вернувсь старий, бородатий, із лісу до хати,

– Як стояла, так і впала, начала стогнати.

_____________________

Ой, ратуйте, добрі люди,

Куди я забрався;

Як неначе той звіряка,

В тенета попався.

А там жінка з москалями

Жартує і скаче,

А Потап її, сердега,

У тенетах плаче!

Бідна моя головонько,

Потап пропадає!

Уб'ють його замість вовка,

Ніхто не згадає.

______________________

Мати сина та при людях била,

На самоті сина вчила:

Та піди, сину, у Прилуку до торгу,

Та купи, сину, волосянії віжки,

Та зав'яжи суці і руки, і ніжки,

Та купи, сину, дротяну нагайку,

Та бий, сину, свою жінку з вечора до ранку.

З малоросійської опери «Сватання на Гончарівці»

Перша пісня Прокопа Шкурата

Спить жінка, не чує,

Що мужик її мандрує.

Спи, жінко, спи!

Я тим часом одягнуся

Та на вольну заберуся,

А ти, жінко, спи!

Хоч немає ні алтина,

Відвічатиме свитина,

А ти, жінко, спи!