Сміттяр

Сам процес розгляду цієї справи у суді  значно затягнувся, хоча, здавалося, нічого складного в ній не було - неподалік місця пригоди знаходилася камера відеоспостереження, яка зафіксувала,  що автомобіль справді їхав на червоне світло і з дуже великою швидкістю. Але тут почалося щось незрозуміле - свідки постійно міняли свої показання,  десь загубилися результати медичної експертизи, зробленої відразу після дорожньо-транспортної пригоди... А от учора якраз відбувалося заключне засідання, на яке чомусь не допустили журналістів - воно проходило за закритими дверима.  Після завершення тривалих дебатів, коли суддя виніс свій вердикт,  усі, хто стежив за розвитком подій, були вражені:  адвокату родини Мелоунів вдалося довести, що причиною трагедії стали несправні гальма в автівці, а сам Рікі  був абсолютно тверезий, не перебував під дією наркотичних речовин, і всі обвинувачення з нього були зняті. У нього навіть права не забрали, і  по всіх новинних телеканалах показали сюжет, як Мелоун задоволений виходить із зали суду, махає всім рукою, наче якась кінозірка, сідає за кермо і їде додому.

 - Тут студенти старших курсів готують акцію протесту проти корупції і  упередженості судочинства щодо представників різних соцкласів, - закінчив свою розповідь Ден.  - І я збираюся піти. Ми будемо мітингувати перед департаментом поліції з вимогою про відставку його керівника, який  прикриває свого родича, і про повторне судове слухання.

 - Але  така акція наперед приречена на провал! - вигукнувв Ерік. - Ви нічого не зможете добитися, тільки наживете собі проблеми.

 - Навіть якщо й так, то все одно мовчати не можна! Бо еліті все й завжди сходить з рук. Представники нижчих класів можуть потрапити до в'язниці за необережно сказане слово на адресу влади, а  придурок, що належить до класу "Е", от так запросто вкоротить віку кільком людям - і йому нічого за це не буде! 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍

- Я згоден, що це вкрай несправедливо, - сказав Ерік,  - але...

 - Ой, я й забув, що ти сам з тих країв, - іронічно усміхнувся Ден. - Звичайно, для своїх у вас завжди знайдеться виправдання! Гальма в машині відмовили, потерпілі самі під колеса кинулися, а бідний Рікі тепер мусить ходити до психотерапевта, бо в нього сильний стрес від усієї цієї катавасії... Я хотів тобі запропонувати теж узяти участь у мітинзі, нам потрібно зібрати якомога більше людей. Адже чим масовішою буде акція - тим більше розголосу набуде ця справа, і  "власть імущим" уже не вдасться так просто її зам'яти. Але я бачу, що ти просто боїшся. Втім, не буду тебе умовляти, хіба що попрошу нікому не розповідати про це. Все, бувай здоровий!

І він зібрався вже спускатися униз сходами, як Ерік вхопив його за рукав.

 - Та почекай ти! Не кип'ятись! Я піду з вами на цей мітинг, - сказав він.

25

Родина Поллі мешкала по сусідству від будинку, в якому знаходилася квартира Теда - потрібно було лише перейти вулицю - і  погляд впирався у новеньку "висотку", що знаходилася на закритій території - тут навіть для того, щоб просто увійти на подвір'я, потрібно було минути своєрідну сторожову будочку, в якій сидів вахтер. Втім, Еріка пропустили без проблем - по-перше, Тед бував у цьому домі не раз, а по-друге, Поллі заздалегідь повідомила охоронця про те, що чекає на гостя.

У холлі будинку стояли  кадуби з розлогими пальмами та фікусами, а по всьому переметру просторого приміщення були розташовані різнокольорові крісла-мішки, де  мешканці могли відпочивати, якщо надворі погана погода.  Ерік піднявся ліфтом на десятий поверх. Тут було всього двоє дерей. Втім, помилитися було важко - над входом у квартиру красувалася табличка з прізвищем власників. Натиснувши на кнопку дзвінка, хлопець крадькома ще раз поглянув на красиво запакований подарунок та три букети квітів ( на їх придбання пішли майже всі гроші з Тедової картки). Виглядало це все досить солідно -  що ж, він сподівався, що і в усьому іншому не вдарить лицем в болото.

Двері відчинила сама іменинниця. Вона радісно посміхнулася.

 - О, який ти гарний!

 - Ти теж, - не знайшов більш вдалого комплімента Ерік, і щоб приховати свою ніяковість, відразу вручив Поллі  коробку з подарунком та адресований їй букет. Тоді обійняв її і поцілував - як завжди, в щічку.

Поллі притьмом розпакувала подаровані парфуми і заходилася бризкати ними на себе.

 - Яка  краса! - вигукнула вона.  - Ірмо, йди сюди швиденько!

Із котроїсь з численних кімнат виглянула дівчина модельної зовнішності - на голову вища за Поллі білявка з великими синіми очима і  пухкенькими губками, вона нагадувала Еріку ляльку Барбі. Це, певно, й була сестра Тедової дівчини.

 - Круто, "Арабеска"! - оцінила вона. - Дай і я  надушуся!

Ерік згадав про букети, які досі залишалися у нього в руках, та простягнув  один із них Ірмі. Це були незвичайного синього кольору хризантеми.

 - Під колір твоїх очей! - знайшовся він.

 - Ой, як мило! Поллі,  твій бойфренд, як завжди, на висоті - знає, що я люблю! Піду поставлю у вазу, - і вона зникла так само швидко, як і з'явилася.