Снігопад

Вавилон спричинив кількісний вибух мов. Це було частиною плану Енкі. Монокультури, як-от кукурудзяні поля, вразливі до інфекцій, але генетично різноманітні середовища на кшталт прерій надзвичайно стійкі. Через кілька тисяч років після Вавилону з’явився іврит — ще одна мова, наділена неймовірною гнучкістю та потужністю. Першими скористатися з цього спробували Второзаконники, група радикальних монотеїстів у шостому-сьомому століттях до Різдва Христового. Вони жили в часи ультранаціоналізму та ксенофобії, їм значно легше було відкинути чужі ідеї на кшталт поклоніння Ашері. Вони формалізували старі перекази в Тору і перетворили її на Закон, що забезпечував власне поширення впродовж усієї нашої історії — цей Закон, по суті, казав «робіть точну копію мене і читайте її щодня». До того ж вони заохочували інформаційну гігієну, віру в суворе копіювання текстів та дбайливе поводження з потенційно небезпечною в їхньому розумінні інформацією. Вони взяли під контроль інформаційні потоки.

Вони могли піти ще далі. Є свідчення ретельно спланованого використання біологічної зброї проти армії Сінаххеріба, коли той спробував захопити Єрусалим. Цілком ймовірно, що у второзаконників міг бути власний єн. Або ж вони достатньо добре розбиралися у вірусах, щоб ефективно користуватися природними штамами. Навички цих людей таємно передавалися з покоління в покоління і проявилися через дві тисячі років у Європі, серед чаклунів-кабалістів, баал-шемів, володарів божественного імені.

З цього і постала раціональна релігія. Всі наступні вірування — їх мусульмани називають релігіями Книги — так чи інакше інкорпорували ці ідеї. Скажімо, Коран раз у раз нагадує, що це список, ідентична копія книги, яка зберігається на Небесах. Певна річ, кожен, хто в це вірить, не наважиться змінити в тексті жодної літери! Подібні ідеї настільки успішно запобігали поширенню Ашери, що врешті-решт усі території, на яких раніше процвітав цей вірусний культ — від Індії до Іспанії, опинилися під впливом ісламу, християнства чи юдаїзму.

Але завдяки своїй латентності вірус, що дрімає, обвивши кільцями стовбур головного мозку, завжди знайде спосіб пробитися на поверхню. В юдаїзмі він пробився під прикриттям фарисеїв, які вибудували для юдеїв зарегульований теократичний режим. Він чіпко тримався законів, які зберігали у храмі, його адміністрували священники, наділені адміністративною владою — словом, усе дуже нагадувало стару шумерську систему, і юдаїзм став не менш закостенілим.

Настанова Ісуса Христа була намаганням визволити юдаїзм із цього стану — відголоском чину Енкі. Ісусове Євангеліє — це новий нам-шуб, спроба вивести релігію з храмів, вирвати її з рук священників і наблизити Царство Боже до людей. Ця ідея відкрито проговорюється в його проповідях, на символічному рівні закладається в його порожню гробницю. Після розп’яття апостоли вирушили до гробниці, сподіваючись знайти тіло, але не знайшли нічого. Суть цього послання була цілком зрозумілою — не слід робити з Христа кумира, бо ідеї існують окремо від нього, церква належить не одній особі, а є у кожному.

Люди, призвичаєні до строгої теократії фарисеїв, не могли впоратися з ідеєю вселюдської, неієрархічної церкви. Вони потребували папи, єпископів і священників, отож і міт про Воскресіння додали до Євангелій, Вістку викривили аж до ідолопоклонства. У цій новій версії Євангелій Ісус повернувся на землю та створив Церкву, яка згодом стане Церквою Східної та Західної Римської імперії — ще одна закостеніла, брутальна та ірраціональна теократія.

Водночас виникла церква П’ятидесятників. Ранні християни практикували глосолялію, у Біблії сказано: «І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має?» Здається, в мене є відповідь на це питання. То був іще один спалах вірусу. Ще з часів тріумфу второзаконників Ашера ховалася серед людей, чаїлась у їхніх головах. Інформаційна гігієна, заходи, які практикували євреї, тримали її на припоні, але в ранні часи християнства світ поринув у хаос, повсюди було безліч радикалів та вільнодумців, усі розхитували традицію. Відкидали її в часи дораціональної релігії. До Шумеру. І, звісно, всі вони почали спілкуватися між собою мовою Едему.

Мейнстримна християнська церква відмовлялася приймати глосолялію. Століттями до неї ставились упереджено та відкрито засудили на Константинопольському Соборі 381 року. Культ глосолялїї витіснили на марґінеси християнського світу. Церква почасти згоджувалася прийняти ксеноглосію, щоб легше було навертати поган, як, наприклад, це зробив святий Луї Бертран, який навернув тисячі індіанців за допомогою глосолялїї: християнство поширювалося серед них швидше за віспу. Але щойно індіанці навернулися, їм довелося стулити писок і слухати богослужіння латиною, як і всім іншим.