Снігопад

— Метавірус повсюди. Всюди, де існує життя, існує метавірус, існує разом із життям. Спершу його розносили комети. Ймовірно, саме так на Землю потрапило життя, і, скоріш за все, разом із ним потрапив і метавірус. Але комети рухаються повільно, а радіохвилі швидко. В бінарній формі метавірус може розлітатися Всесвітом зі швидкістю світла. Він інфікує цивілізовану планету, потрапляє до комп’ютерів, самовідтворюється і рано чи пізно опиняється на телебаченні, на радіо, в будь-якій трансляції, і передачі не зупиняються на межі атмосфери, вони випромінюються в космос — вічно. І якщо натикаються на планету, де побутує ще одна цивілізована культура, де люди слухають зірки, як це робив Райф, то заражають і цю планету. Думаю, в цьому й полягав план Райфа, і здається, він спрацював. Тільки Райф розумний — він зловив цей вірус і підпорядкував собі. Посадив його, мов джина, в пляшку. Агент інформаційної війни повністю підконтрольний одному йому. Якщо помістити його в комп’ютер, систему вибиває снігопад, який змушує її заражати себе все новими вірусами. Але значно гірше, коли вірус потрапляє в мозок хакера, людини, в глибинні структури мозку котрої вшито розуміння бінарного коду. Бінарний метавірус просто знищує розум цього хакера.

— Тож Райф може контролювати два типи людей, — робить висновок Нґ. — Він може контролювати п’ятидесятників через ме, написані прамовою. І може контролювати хакерів, хоч і з більшою жорстокістю, пошкоджуючи їхні мізки бінарними вірусами.

— Саме так.

— І чого, по-твоєму, хоче Райф?

— Він хоче бути як Озимандія, цар над царями. Дивіться, тут усе просто: коли він навертає вас у свою релігію, то може контролювати вас через ме. І він може навернути в цю релігію мільйони людей, бо релігія поширюється, як, бляха, вірус: люди не можуть йому опиратися, бо ніхто не звик думати про релігію, люди недостатньо раціональні, щоб дискутувати на такі теми. По суті, кожен читач National Enquirer чи глядач реслінґу на телебаченні — потенційний вірянин, а якщо релігія поширюється через «Снігопад», ще легше набирати послідовників.

Головне, що усвідомив Райф — між сучасною культурою і шумерською не існує відмінностей. У нас є величезна робоча маса, неписьменна чи ледь письменна, і ця маса покладається на телебачення — своєрідне продовження традиції усних переказів. І в нас є вкрай невеличка, але надзвичайно освічена і потужна еліта — люди, що виходять у Метасвіт, якщо коротко — які розуміють, що інформація — це влада, і вони контролюють суспільство через напівмістичну здатність говорити магічними комп’ютерними мовами.

Це створює величезний камінь спотикання на шляху Райфа. Такі люди нічого не можуть вдіяти без хакерів, а навіть якби він міг навернути нас, не мав би з того жодної користі — наша діяльність фундаментально творча, її неможливо реплікувати через ме. Але він може залякати нас таким тупим знаряддям як «Снігопад». Думаю, саме це сталося з Да5идом. Це міг бути експеримент, проста перевірка того, як «Снігопад» подіє на справжнього хакера, могла бути й пересторога, щоб продемонструвати хакерській спільноті могутність Райфа. Таке собі послання: наслідки того, якщо Ашеру транслювати серед техножерців...

— Усе згорить у полум’ї напалму, — закінчує Нґ.

— Наскільки мені відомо, неможливо зупинити бінарний вірус. Але існує антидот до фейкової релігії Райфа. Нам-шуб Енкі зберігся донині. Він дав його копію своєму синові, Мардуку, який передав його Хаммурапі. Мардук міг бути реальною особою, а міг бути і вигадкою, але суть у тому, що Енкі пішов із цього світу, залишивши вказівки на те, що нам-шуб у якомусь вигляді таки вдалося передати. Інакше кажучи, він передавав повідомлення, яке належало розшифрувати наступним поколінням хакерів у разі, якщо Ашера знову підведе голову.

Я цілком певен, що потрібна інформація зберігається в глиняній оболонці, яку розкопали серед руїн шумерського міста Ериду на півдні Іраку десять років тому. Ериду було столицею Енкі, тобто Енкі був єн Ериду, а храм Ериду був сховком для його ме, зокрема й потрібного нам-шубу.

— Хто розкопав цю оболонку?

— Розкопки в Ериду були профінансовані релігійним університетом у Бейв’ю, штат Техас.

— Л. Боб Райфа?

— Його. Він створив археологічну кафедру, потрібну лише для того, щоб розкопати місто Ериду, знайти храм, у якому Енкі зберігав свої ме, і забрати їх. Л. Боб Райф хотів провести такий собі реверс-інжиніринґ умінь, які були доступні Енкі, проаналізувати ме Енкі та створити своїх власних нейролінгвальних хакерів, що зможуть писати нові ме, які стануть фундаментальними правилами, програмою нового суспільства Райфа.

— Але серед цих ме є копія нам-шубу, а він небезпечний для цього плану Райфа.

— Саме так. Та він хотів отримати цю табличку не для аналізу, а для збереження, щоб ніхто не скористався нею проти нього.

— Якщо дістати копію цього нам-шубу, — питає Нґ, — які будуть наслідки?