Читаем Снігопад полностью

Звісно ж, він бачить не реальних людей. Це все лише частина рухомої ілюстрації, намальованої його комп’ютером згідно з директивами, які надходять через оптоволоконний кабель. Ці люди — шматки коду, які називаються «аватарами». Аудіовізуальні тіла, за допомогою яких люди комунікують одне з одним у Метасвіті. Аватар Хіро тепер теж на Стріті, і якщо ті парочки, які зараз виходять із монорейки, поглянуть на нього, то зможуть його побачити так само, як він бачить їх. Вони можуть навіть почати розмову: Хіро у Само-Складі в ЛА та четверо підлітків, які, мабуть, валяються десь на дивані в Чикаго, кожен зі своїм ноутбуком. Але навряд чи вони збираються розмовляти — не більше, ніж у Реальності. Це милі дітки, які не заведуть розмови із самотнім напівкровкою у виґлянсуваній персоналізованій аватарці, озброєним, до того ж, парою мечів.

Аватарка може виглядати як завгодно, єдине, що її обмежує, — це технічні можливості. Якщо ви потвора — можете зробити аватарку прекрасною. Ви щойно вилізли з ліжка? — аватарка досі носить розкішний одяг та професійний макіяж. У Метасвіті ви можете виглядати як горила, дракон чи велетенський балакучий пеніс. Прогуляйтеся Стрітом бодай п’ять хвилин — і неодмінно зустрінете всіх трьох.

Аватар Хіро виглядає достоту так само, як Хіро, різниця лише в тому, що аватар, незалежно від вбрання Хіро в реальності, завжди вдягнений у чорне шкіряне кімоно. Більшість хакерів уникають надто крикливих аватарів, оскільки знають, що відтворення реалістичного людського обличчя вимагає значно більше зусиль, ніж балакучий пеніс. Десь так само люди, що справді тямлять в одязі, вловлюють дрібні деталі, які відрізняють дешевий сірий вовняний костюм від дорогого сірого вовняного костюма ручного пошиву.

Не можна просто взяти і матеріалізуватися будь-де в Мета-світі, телепортуватися, як Капітан Кірк[16], — це могло б збентежити і роздратувати навколишніх, порушило б саму ідею. Матеріалізація з нічого (чи зникнення назад у Реальність) вважається приватною справою, яку найкраще робити вдома. Сьогодні більшість аватарів анатомічно достовірні й на момент створення голі, як немовлята, тож у кожному разі вам доведеться надати собі гідного вигляду, перш ніж пертися на Стріт. Хіба що ви взагалі не знайомі з поняттям гідності і вам до всього байдуже.

Якщо ж ви, скажімо, з тих людей, які не мають власного дому, тобто змушені проходити громадський термінал, ви матеріалізуєтеся в Порту. На Стріті 256 експрес-портів, рівномірно розміщених по всій його протяжності через кожні 256 кілометрів. Кожен із цих інтервалів, своєю чергою, розділений на 256 локальних портів, розташованих через кожен кілометр (ті з вас, хто пильно вивчали хакерську семіотику, вже помітили нав’язливе повторювання числа 256 — тобто 28, і навіть 8 тут виглядає смачно і соковито — це ж 22 помножене на 2). Порти виконують функцію реальних аеропортів: тут ви переноситеся у Метасвіт з іншого місця. Матеріалізувавшись у Порту, можете піти гуляти на Стріт, сісти на монорейку і взагалі робити що заманеться.

Парочки, які зараз виходять із монорейки, не можуть дозволити собі замовити аватари і не вміють написати їх самостійно, їм доводиться купувати стокові. В одної дівчинки він дуже навіть милий. На тлі іншої конвеєрної швалі він міг би вважатися навіть стильним. Схоже на те, що вона придбала Набір Конструювання Аватарів (tm) і свій зробила самотужки — склала із розрізнених деталей. Він може навіть трішки нагадувати власника. Та й хлопець її виглядає непогано.

Друга дівчинка — Бренді. Її хлопець — Клінт. Бренді та Клінт — це популярні стокові моделі. Коли старшокласниці-рагулихи ходять на побачення в Метасвіті, вони неодмінно забігають у відділ комп’ютерних ігор місцевого «Вол-Марту» і купують копію Бренді. Користувач може вибрати один із трьох розмірів грудей: неправдоподібно великі, нереально великі та сміховинно великі. У Бренді вельми обмежений асортимент доступних емоцій: ображена няшка; хтива няшка; весела та зацікавлена; усміхнена та доступна; мила і трішки бахнута. Її вії — півдюйма завдовжки, але програма така дешева, що на рейдері вони виглядають як ебонітова стружка. Коли Бренді змахує віями, мало не свистить вітер.

Клінт — це просто чоловіча версія Бренді. Він рельєфний, вродливий, і в нього безмежно вузький спектр емоцій.

Хіро мимохідь замислюється, як ці дві парочки зійшлися. Вони вочевидь з різних соціальних класів, можливо, старші та молодші брати і сестри. Але вони вже спустилися з ескалатора і зникли в юрбі, розчинившись у Стріті, де Клінтів і Бренді було достатньо, щоб започаткувати нову етнічну групу.

На Стріті справді людно. Більшість тих, хто тут прогулюється — американці та азійці, бо в Європі зараз досвіток. Оскільки американців більше, юрба здається надто пістрявою та сюрреалістичною. В азійців зараз середина дня, тож вони походжають у темно-синіх костюмах. В американців зараз час тусовок, тому вони виглядають приблизно як все, що тільки може намалювати їхній комп’ютер.

Перейти на страницу:

Похожие книги