Снігопад

Вона вела далі.

— Я цього всього навіть не оцінила як слід, поки не минуло десять років, коли я вже була маґістранткою і намагалася створити інтерфейс користувача, здатний швидко опрацьовувати велику кількість даних, — то був саме один із дітовбивчих Грантів. — Такими словами вона називала все, пов’язане з Департаментом Оборони. — У мене було безліч вишуканих технічних вирішень проблеми, типу імплантування електродів безпосередньо в мозок. Тоді я згадала свою бабусю і зрозуміла: Господи, людський мозок здатен сприймати та опрацьовувати колосальні обсяги інформації — якщо тільки формат правильний. Якщо правильний інтерфейс. Якщо інформація прикрита потрібним обличчям. Хочеш кави?

Йому сяйнула тривожна думка: а яким він сам був під час навчання в коледжі? Чи дуже великим засранцем? І наскільки паскудне враження він справив тоді на Хуаніту?

Якийсь інший молодик, мабуть, переймався б цим подумки, але Хіро ніколи не стримувала необхідність надто пильно щось обмірковувати, тож він запросив її на обід і, по кількох напоях (вона пила содову), просто в лоб запитав:

— Вважаєш мене мудаком?

Вона засміялася. Він усміхнувся, вважаючи, що знайшов вдалий початок для флірту.

І тільки коли минуло кілька років, він зрозумів, що це питання виявилося наріжним каменем у їхніх стосунках. Чи думала Хуаніта, що Хіро мудак? Він завжди мав підстави вважати, що відповіддю буде «так», але у дев’яти випадках із десяти вона твердила, що відповідь «ні». Це спричинялось як до бурхливих сварок, так і до бурхливого сексу, до драматичних розривів та пристрасних возз’єднань, але врешті-решт обоє не витримали такої напруженості стосунків, обоє були надто виснажені роботою, а тому просто поступово віддалилися один від одного. Постійні розмисли над тим, що вона насправді про нього думає, обернулись емоційним вигоранням, до якого домішувалося ще й нерозуміння того, чому його взагалі настільки хвилює її думка. А вона, мабуть, починала думати, що раз він сам так певен того, що не гідний її — можливо, він просто знає щось таке, чого не знає вона.

Хіро списав би все на класові розбіжності, та тільки її батьки мешкали у землянці в Мехікалі, а його батько заробляв більше, ніж деякі викладачі коледжів. І все ж класова ідея міцно закорінилася в його голові, тому що клас — це не тільки прибуток, це ще й розуміння того, де саме ти перебуваєш у мережі соціальних взаємин. Хуаніта з кревними знали своє місце із певністю, яка межувала з навіженством. А Хіро не знав. Його батько був сержант-майором, його мама була кореянкою, з тих, що працювали рабами на шахтах у Японії, а Хіро навіть не знав, що він таке — чорний, азіат чи просто військовий? І тут не важило, бідний він чи багатий, освічений чи невіглас, він не знав, був він з народження талановитий, чи йому просто щастило. І не було в цілій країні місця, яке він міг би назвати домом, аж поки не переїхав до Каліфорнії, а це було десь так само конкретно, як казати, що живеш у Північній півкулі. Врешті-решт, ця його цілковита дезорієнтованість і доконала їхні стосунки.

Після розриву Хіро пройшовся довгою вервечкою тупуватих дівчат, яких (на відміну від Хуаніти) вражало, що він працює на високотехнологічну фірму з Кремнієвої долини. А останнім часом він перейшов на жінок, вразити яких було ще легше.

Хуаніта якийсь час тримала целібат, а тоді почала зустрічатися з Да5идом і, зрештою, вийшла за нього заміж. Да5ид не мав жодних сумнівів щодо свого становища в цьому світі. Його батьки були російськими євреями з Брукліну, які сімдесят років прожили в одному будинку з бурого піщанику, ще відколи переїхали туди з латвійського села, де перед тим їхній рід жив п’ятсот років. Тримаючи на колінах Тору, він легко міг простежити свій родовід аж до Адама і Єви. Він був єдиною дитиною в сім’ї, у школі завжди найкращий в усьому, а здобувши диплом магістра інформатики у Стенфорді, вирушив у вільне плавання та заснував свою компанію, і це все було для нього так само буденно, як для батька Хіро — зареєструвати нову абонентську скриньку після переїзду. Після того він забагатів, а зараз керує «Чорним сонцем». Да5ид був упевнений завжди й в усьому.

Навіть коли страшенно помилявся. Саме тому Хіро пішов із посади в «Системах Чорного сонця», попри обіцянки майбутніх багатств, і саме тому Хуаніта розлучилася з Да5идом за два роки після одруження.

Хіро не було на весіллі Хуаніти і Да5ида — він саме нидів у в’язниці, куди потрапив за кілька годин до репетиції церемонії. Його, виснаженого пошуками любові, схопили в парку «Золота брама», де він у самих лише стрингах раз у раз прикладався до величезної пляшки «Курвуазьє» та відпрацьовував випади кендо зі справжнім самурайським мечем, ковзаючи газоном на вражаюче м’язистих ногах, розтинаючи тарілочки фрисбі та м’ячі для бейсболу, якими кидалися інші відпочивальники. Прийняти дальню подачу на лезо і розполовинити м’яч, ніби грейпфрут, — це вам не булку з маслом з’їсти. Єдина проблема полягала в тому, що власники м’яча можуть неправильно зрозуміти твої наміри і викликати поліцію.