Снігопад

Y. Т. знизує плечима, намагаючись думати про якісь нейтральні дурниці. Зараз вона мала б скиглити і боятися, брикатися і плакати, зомлівати і благати. Вони погрожують забрати її одяг. Який жах! Вона знає, чого від неї чекають. То й нехай. Не дочекаються.

На трасі кур’єр має розчистити для себе місце. Передбачувана і законослухняна поведінка заколисує водіїв, вони подумки приписують тобі маленьку діляночку на смузі, вважають, що на цій діляночці ти й сидітимеш каменем, але геть розгублюються, коли ти виходиш за її межі.

Y. Т. не любить діляночок. Y. Т. забезпечує собі простір на трасі, безстрашно виписуючи зиґзаґи поміж смугами, створюючи аварійні ситуації зі страхітливою непередбачуваністю. Люди навколо змушені остерігати, вони змушені реагувати на неї, а не навпаки. А зараз ці чоловіки хочуть обмежити її простір до тісної діляночки, приневолити її грати за їхніми правилами.

Вона розстібає комбінезон аж до пупка. Під одягом нічого, крім прим’ятої блідої шкіри.

МетаКопи здивовано зводять брови.

Менеджер відстрибує, піднімає обидві руки — прикритися, захистити себе від небезпечного видовища:

— Ні, ні, ні!

Y. Т. знизує плечима, знову застібається.

Вона не боїться, на ній дентата.

Менеджер приковує її до труби з холодною водою. Другий МетаКоп знімає свої — новіші та кібернетизовані кайданки — і знову чіпляє на свою збрую. Перший МетаКоп приставляє її скейт до стіни, але так, щоб вона не могла до неї дотягтися. Менеджер футболить іржаву бляшанку з-під кави в її напрямку, влучає, бляшанка відскакує — тепер вона може сходити в туалет.

— Ти звідки? — питає Y. Т.

— Таджикистан, — каже він.

Могла б і здогадатися, що він таджик.

— Схоже, футбол банкою для гімна — ваш національний вид спорту.

До менеджера не доходить. МетаКопи механічно і сухо сміються. Папери підписано, всі йдуть нагору. Дорогою менеджер вимикає світло — в Таджикистані заведено економити електроенергію.

Y. Т. в «Тюрязі».

Розділ 7

«Чорне сонце» завбільшки як кілька футбольних полів. Декор — підвішені у повітрі чорні квадратні стільниці (домальовувати ніжки не було сенсу), рівномірно розкидані над підлогою у вузлах умовної сітки. Наче пікселі. Єдиний виняток — посередині, де сходяться докупи чотири квадранти приміщення (4 = 2²). Цю частину займає круглий бар діаметром шістнадцять метрів. Всюди матово-чорний колір: на такій поверхні комп’ютерній системі значно простіше малювати — не треба нічим заповнювати складне тло, тож усю можливу увагу приділяли аватарам, як усі того й хотіли.

На Стріті якісний аватар не окупиться, там надто вже залюднено, аватари зливаються і перетікають одне в одного, але «Чорне сонце» — значно елітніша софтина, і аватарам не можна стикатися. Одночасно тут може перебувати лише обмежена кількість відвідувачів, і їм не дозволено проходити одне крізь одного. Все тверде, тривимірне, реалістичне. Клієнтура тут також значно вищого класу — і жодних тобі балакучих пенісів. Тут аватари схожі на справжніх людей. Демони також — переважно.

«Демон» — старий жаргонізм іще з операційної системи UNIX, де це слово позначає утилітку нижнього рівня, фундаментальну частину операційної системи. У «Чорному сонці» демон — це щось типу аватара, тільки що він представляє не реальну людину, це робот, який живе в Метасвіті, софтина, такий собі дух, що оживляє машину і зазвичай виконує якусь конкретну роль. У «Чорному сонці» чимало демонів, які подають уявні напої та виконують різноманітні дрібні доручення гостей. Є навіть демони-викидайли, що позбуваються від небажаних осіб — хапають їхні аватари і викидають за двері, застосовуючи певні базові принципи фізики аватарів. Да5ид навіть трохи вдосконалив фізику «Чорного сонця», зробив її більш мультяшною, і перш ніж викинути за поріг, особливо набридливого гостя можна стукнути по голові велетенським молотком або розчавити сейфом. Це стається з порушниками порядку, із тими, хто набридає чи нав’язується знаменитостям, а також із усіма, хто видається заразним. Тобто якщо ваш персональний комп’ютер інфіковано вірусами, якщо він намагається поширювати їх через «Чорне сонце», краще вам одним оком поглядати на стелю.