Снігопад

Y. Т. крізь вікно жбурляє дошку досередини, пірнає слідом за нею (вона маленька, двері відчиняти не обов’язково), перелазить на водійське сидіння, провалюється в глибоке гніздо з дерев’яних намистин та освіжувачів повітря і рушає. Задки. Рушає до задньої парковки. Машина стояла носом до виїзду, цілком у стилі таксі, готова негайно рушати. Це б і нічого, якби вона була тут сама — але їй треба було думати ще й про Хіро. Радіо горлає, вивергаючи шалені вибухи таксолекту. Вона здає назад, об’їжджаючи «Купи-й-Лети». На задньому майданчику підозріло тихо і порожньо.

Перемикає передачу і знову рушає туди, звідки приїхала. Хачі не встигають зреагувати — чекали, що вона виїде з іншого боку. Вона різко гальмує просто біля Хіро, той вже достатньо отямився, щоб заховати меча у піхви. Він пірнає у вікно з пасажирського боку, і вона перестає на нього зважати — треба пильнувати інші речі, як, наприклад, чи не затиснуть їх часом, поки вона виїздитиме на дорогу.

Вона ухиляється від машини, що цілить їй у бік, хоч авто на цей маневр невдоволено квилить. Виводить машину на шосе. Машина реагує так, як може реагувати лише допотопне таксі.

Єдина проблема в тому, що тепер за ними женеться ще десяток допотопних тарадайок.

Щось тисне їй на ліве стегно. Y Т. дивиться вниз. Це дуже великий револьвер, що висить в авосьці, прикріпленій до дверної панелі. Їй потрібне місце, куди можна заїхати. Якщо вона зможе знайти франшизу Нової Сицилії, добре — Мафія їй висить. Або трапиться Нова Південна Африка, яку вона ненавидить, але Нові Південні Африканці ненавидять хачів значно сильніше.

Відпадає, Хіро чорний, принаймні частково. Ніякої Нової Південної Африки. А сама Y. Т. європеоїдка, тому Метаназія теж відпадає.

— Великий Гонконґ містера Лі, — каже Хіро. — За пів милі праворуч.

— Непогана думка, але чи пропустять тебе туди з мечами?

— Пропустять. Я громадянин.

Вона його бачить. Вказівник виділяється, бо він рідкісний, такі нечасто зустрінеш. Це зелено-синій знак, лагідний та спокійний посеред кислотного ґетто франшиз. Там написано:

ВЕЛИКИЙ ГОНКОНҐ МІСТЕРА ЛІ

Різкий вибух ззаду. Її голова б’ється об м’який підголівник. Інше таксі довбонуло їх у зад.

І на сімдесяти п’яти вона вирулює на парковку містера Лі. Системи безпеки не встигають розпізнати візу, тому випускають СПШ, і ось тобі повноцінне Серйозне Пошкодження Шин, лисі скати залишилися висіти на шипах. Пролетівши вперед на чотирьох голих ободах, вона гальмує на клаптику газону, який водночас і забірник для вуглекислого газу, і доволі міцне покриття.

Вони з Хіро вискакують із машини.

Хіро дико шкіриться, спійманий у перехресне сяйво десятка червоних лазерів, які сканують його зусібіч — прибульця перевіряє роботизована система безпеки Гонконгу. Її також — вона дивиться, як лазери повзають її грудьми.

— Ласкаво просимо до Великого Гонконґу містера Лі, містере Протагоніст, — каже система безпеки через гучномовець. — І ласкаво просимо вашу гостю, місіс Y. Т.

Решта таксі шикуються вздовж бордюра.

Декілька з них проскочили в’їзд у Гонконґ і були змушені повертатися квартал чи два. Перкусія хряцання дверима. Декому з них і байдуже, вони не глушать двигунів і не зачиняють дверей. Три хачі проходжають узбіччям, роздивляючись клапті покришок на шпичаках шипів: довгі смуги неопрену, з яких виростає сталеве і скловолоконне волосся, ніби пошматовані перуки. В одного у руках револьвер, націлений вниз, на хідник.

До них підбігають іще четверо хачів. Y. Т. нараховує ще два револьвери і помповий дробовик. Ще кілька таких хлопців — і вони зможуть створити уряд.

Вони обережно переступають через шипи на буйний гонконзький газон, і щойно вони це роблять — знову з’являються лазери. На секунду хачі стають червоними та зернистими.

Тоді відбувається ще одна річ. Вмикаються прожектори. Цих людей система безпеки хоче підсвітити краще.

Франшизи Гонконґу славляться своїми газонами — бо де ж таке чувано, щоб на газоні можна було паркуватися? — і своїми антенами. Завдяки антенам вони нагадують дослідницькі центри NASA. Деякі з них — супутникові, націлені в небо. Але деякі — геть малесенькі, націлені вниз, на газон.

Y. Т. цього всього насправді не розуміє, але ті маленькі антени випромінюють у міліметровому діапазоні. Як і кожен радар, вони добре вловлюють металеві предмети, і, на відміну від радарів у центрі керування польотами, здатні розрізняти дрібні деталі. Роздільна здатність системи залежить від довжини хвиль, тому, оскільки цей радар працює в міліметровому діапазоні, він бачить, які у вас пломби, які люверси у ваших конверсах і заклепки в «левайсах». Він може порахувати дріб’язок у вашій кишені.

Цим сканерам дуже просто побачити зброю, вони здатні навіть визначити, чи заряджена зброя, і якими саме набоями. І це важливо, бо у Великому Гонконгу містера Лі зброя заборонена.

Розділ 11