Спрацьовує. Свіжий сплеск культурного шоку допомагає таджикові вирішити етичну дилему. Він несхвально дивиться на Y. Т. — зрештою, то вона привабила його, змусила збудитися і запаморочила йому голову, — їй же не обов’язково було потрапляти під арешт, хіба ні? — а понад усе, він злиться на неї. Ніби має на це якесь право.
І цей Тендер винайшов вакцину від поліомієліту?
Він повертається, піднімається сходами, гасить світло і замикає двері.
Вона зауважує час, ставить будильник на п’ять хвилин — єдина людина в Північній Америці, хто вміє налаштувати будильник на цифровому годиннику, — і з вузької кишеньки на рукаві дістає набір для відмикання кайданків. Ще витягує хемо-ілюмінатор і переламує його, аби роздивитися, що та як. Знаходить вузенький і плаский шматочок пружинної сталі, просовує всередину кайданків, підважує і вивільнює затиснуту пружиною заскочку. Храповик, здатний лише тугіше затягуватися, злітає з холодної труби.
Вона могла б зовсім зняти кайданки із зап’ястя, але вирішила, що так симпатично, тож вільний кайданок також застібає — вийшов своєрідний подвійний браслет. Щось таке носила її мама, ще як панкувала.
Сталеві двері замкнені, але безпекові приписи «Купи-й-Лети» вимагають, щоб на випадок пожежі в підвалі був аварійний вихід. Тут за такий вихід править заґратоване вікно, поруч з яким прикріплена велика червона кнопка пожежної сигналізації, що відчиняє аварійний вихід. Написи під нею зроблені кількома мовами. Червоний колір у зеленому світінні хімсвічки видається чорним. Вона прочитує англомовну інструкцію, раз чи двічі прокручує її в пам’яті, а тоді чекає, коли задзвенить будильник. Збавляє час, роздивляючись інструкцію іншими мовами і намагаючись відгадати, де яка. Для Y. Т. всі вони виглядають таксолектом.
Вікно надто зашмульгане, щоб крізь нього можна було щось побачити, але вона помічає, як повз проходить щось темне. Хіро.
Приблизно за десять секунд озивається будильник. Y. Т. натискає на кнопку аварійного виходу. Дзеленчить. Ґрати не такі прості, як думалося — добре, що це не справжня пожежа, — але, зрештою, піддаються. Вона викидає скейт назовні, на парковку, тоді підтягується і прослизає у вікно саме в той момент, коли позаду відчиняються двері. А коли теконосець знайшов свій надважливий вимикач, Y. Т. вже закладає крутий віраж на передній майданчик, який встиг перетворитися на фестиваль чорнобривців.
Здається, сюди приперся кожен хач Південної Каліфорнії, всі приїхали на величезних роздовбаних таксі, задні сидіння яких заселені чужорідними формами життя, усі штиняють анашею і хлюпають неонізованими «Ейрвіками»! У багажнику однієї з машин встановили величезний кальян на вісім труб, і зараз на всі свої гірські груди вони вдихають задушливий дим.
І всі витріщаються на Хіро Протагоніста, а той, своєю чергою, лупить очі на них. Усі на парковці виглядають геть приголомшено.
Хіро, мабуть, під’їхав ззаду — не знав, що на передньому майданчику повно хачів. Хай би що він планував, це не спрацює, план накрився.
Менеджер вибігає із задніх дверей «Купи-й-лети», горлає щось загрозливе на таксолекті, як у дзвони бамкає. Його погляд безвідривно цілиться у Y. Т. Але хачів із кальяном не обходить Y. Т., вони незмигно дивляться на Хіро. Потім обережно чіпляють сріблясті орнаментовані мундштуки на підставку, вмонтовану просто в горловину мега-бонґа, починають підступати ближче, засовуючи руки під халати, у внутрішні кишені вітрівок.
Y. Т. відволікається на різке шипіння. Озирнувшись на Хіро, вона бачить, що він дістав із піхов вигнутий трифутовий меч, якого вона раніше не помітила. Стає у бойову стійку. Лезо меча болюче виблискує у світлі вбивчих охоронних прожекторів «Купи-й-Лети». Ефектно!
Сильно применшивши, можна сказати, що хлопці з кальяном офігіли. Але вони радше збентежені, ніж налякані. У кожного з них майже напевно є вогнепальна зброя, то чому цей пацан лізе до них із мечем?
Вона пригадує, що серед численних професій на візитівці Хіро згадується також Найкращий фехтувальник у світі. Невже він реально зможе протистояти цілому клану озброєних хачів?
Менеджер хапає її за передпліччя — ніби це може її зупинити. Вона розвертається і навідліг пропонує скуштувати свіжих бризок Рідкого Кастета. Суперник приглушено і ніби здалеку хрипить, його голова шарпається назад, він відпускає її руку та ошаліло задкує, аж поки натикається на таксі, тицяючи кісточками великих пальців собі в очниці. Секундочку. В цьому таксі нікого немає, але вона бачить, що із замка звисає двофутове макраме брелока.