Снігопад

Серйозна тягучка на перехресті CSV-5 та Оаху-роуд, все як завжди, уникнути її можна, тільки якщо зрізати шлях через Конюшні Віндзорських Височин.

Усі КВВ влаштовані однаково. Коли створюється новий міськлав, корпорація «КВВ Буд» зрівнює із землею гірські хребти і змінює течію могутніх річок, які перешкоджають плануванню вулиць, ергономічно спроектованих для безпечної їзди. Доставлятор може заїхати в Конюшні Віндзорських Височин будь-де, від Фейрбенкса до Ярославля і до спеціальної економічної зони Шеньчжень, і завжди знайти дорогу.

Але коли ти вже кілька разів доставляв піцу до кожного будинку КВВ, то вивідав і деякі секретики цього місця. Доставлятор — саме така людина. Він знає, що у стандартних КВВ є один, і тільки один двір, який не дає проїхати весь міськлав наскрізь, від в’їзду до виїзду. Якщо вам не хочеться їхати по траві, то доведеться добрих десять хвилин блукати у КВВ. Але якщо пороху в порохівницях вистачить на те, щоб проїхати один двір, один-єдиний двір, то центр можна проскочити напряму.

Доставлятор знає цей двір, він уже доставляв сюди піци. Він бачив цей двір, обстежив його, запам’ятав, де стоїть сарай і столик для пікніків, може знайти їх навіть у темряві — знає, що коли до цього дійде, дійде до двадцятитрьоххвилинної піци, перед якою лежить іще не одна миля, якщо трапиться тягучка на CSV-5 та Оаху, він може заїхати в Конюшні Віндзорських Височин (його віза доставника піци автоматично відчинить ворота), під скрегіт шин пролетіти Бульваром Спадку, різко звернути на площу Солом’яного Мосту (ігноруючи знак ПРОЇЗДУ НЕМАЄ, ігноруючи обмеження швидкости та ідеограми «ОБЕРЕЖНО, ДІТИ», якими щедро всіяні всі КВВ), знести лежачих поліціянтів могутніми радіальними шинами, вискочити на під’їзну доріжку №15 на кільці Солом’яного Мосту, різко звернути ліворуч, об’їжджаючи сарай на задньому дворі, вписатися у задній двір №84 на Барбарисовій площі, уникнути столика для пікніків (це непросто), тамтешньою під’їзною доріжкою виїхати на саму Барбарисову, яка веде на Красноліський проспект, а той уже тягнеться аж до виїзду із міськлаву. На виїзді його може підстерігати Служба безпеки КВВ, але їхні ІПСШ, Інноваційні Пристрої Спускання Шин, пасуть один напрямок — вони можуть не впускати машини, але завжди їх випускають.

Ця машина розвиває таку нев’їбенну швидкість, що якщо коп відкусить шматок пончика, коли Доставлятор тільки виїжджає на Бульвар Спадку, він іще не встигне його проковтнути, як Доставлятор під вищання шин уже вихопиться на Оаху. Гуп. На лобовому склі спалахують нові червоні вогники: порушено периметр безпеки автомобіля Доставлятора.

Ні. Не може бути.

Хтось упав йому на хвіст. Просто біля лівого крила. Хтось на скейті, мчить по шосе просто поряд, саме коли він розраховує вектори під’їзду до Бульвару Спадку.

Отак-от відволікшись, Доставлятор допустив, щоб його загарпунили. Точніше, його машину — підчепили гарпуном. Великий круглий електромагніт із підкладкою, прикріплений до тросу з арахноволокна. Він, щойно вдарившись об багажник машини Доставлятора, там і залишився. За десять футів позаду власник цього розпроклятого девайсу їде собі на скейті, підвозиться його тачкою, катається, ніби водний лижник за катером.

У дзеркалі заднього огляду помаранчеві і блакитні спалахи. Паразит — це не просто собі рагуль, що відтягується як може. Це ділова людин, він заробляє гроші. Оранжево-блакитний комбінезон, із якого повсюди випирає підкладка з пропеченого бронегелю — це костюм кур’єра. Кур’єра із РадиКС, Радикальних Кур’єрських Систем. Ніби велосипедист-поштар, але дратує у сто разів більше, бо ці не їздять на власній енергії — вони присмоктуються до інших машин і сповільнюють їх.

Ну звісно. Доставлятор квапився, блимав фарами, вищав покришками. Найшвидший на дорозі. Звісно, кур’єр присмоктався саме до нього.

Не варто дратуватися. Якщо він зріже шлях через КВВ, то матиме достатньо часу. Він обганяє повільнішу машину на центральній смузі, тоді підрізає її і вклинюється просто перед нею. Кур’єрові доведеться відчепитися, інакше він влетить у повільніше авто.

Ага. Він уже не за десять футів позаду — онде, витріщається просто у заднє вікно. Передбачивши маневр, він змотав трос на руків’я з котушкою, і тепер уже просто сидить на його піца-машині, переднє колесо скейтборда навіть зайшло під задній бампер Доставлятора.

Рука в помаранчево-блакитній рукавиці із прозорим аркушем пластику тягнеться вперед, б’є у бічне скло. На машину Доставлятора щойно вчепили наліпку. Наліпка десь із фут завбільшки, на ній напис — великими оранжевими літерами, надрукованими у дзеркальній проекції, аби він міг прочитати ізсередини.

ДОПОТОПНИЙ ПРИЙОМ