Сокіл і Ластівка

А скільки нових чудових посад — наприклад, пильнувати за безпекою на круїзному теплоході для мільйонерів. У всіх країнах співробітники спецслужб виглядають і поводяться приблизно однаково. Коли С. вкотре мене «обсерила» («сер Ніколас, передайте сільничку» чи щось типу того), містер Тідбіт раптом з невинним виглядом зауважив: «Ось цікаво, чи зберігається титул у колишнього британськопідданого, якщо він змінив паспорт на іноземний? Чи не правильніше називати вашого племінника «містер» або gospodin Фандорін?» При цьому про моє російське громадянство мови жодного разу не було. Тобто корабельний спецслужбіст вирішив похизуватися поінформованістю: мовляв, така вже в мене робота — знати всі таємниці про кожного.

Тітка мовчки поглянула на плебея, потримала красномовну паузу і каже: «Вам, як державному службовцю, який існує на гроші платників податків, годиться добре знати закони. Людина може бути одночасно громадянином Великобританії і Росії. Крім цього, сер, хай буде вам відомо, що позбавити титулу може лише одна персона. — Тут вона виразно подивилася скоса на портрет її величності, що висить над капітанським столом. — І це аж ніяк не ви, мій дорогий сер».

А щодо роботи не жалкуй і за гроші не переймайся. Ми живі, здорові, а значите що-небудь придумаємо.

Ага, особливо ти придумаєш. Вся наша надія на любу тітоньку. Скоро прибуду тобі на допомогу. Клянуся, поводитимуся як янгол. Виглядатиму справжньою «леді Фендорін». Тітонька пустить сльозу, коли мене побачить. Тримайся, Хлопчищу. Червона армія на підході!

Слава Богу, ви з нею не побачитесь. С. замовила вам квитки до Барбадосу, а сама зійде в попередньому порту, на Мартишці. Мудре рішення.

Прикидатися ти не вмієш, вона теж. Називає вона тебе не інакше, як «та жінка».

Старе стерво! Невже вона мене так ненавидить? Якби я знала, що ця зараза сходить на Мартиніці, не витратила б стільки грошви на потворні сукні з блискітками і чорні туфлі фасону «похорон Сталіна»!

Шеу, давайті йа преіду намортініко. Влюблю бабцьо абе предушу техеньки. Самі знаіте. Йак кльоуо йа вмійу робидь іте йнше.

Спокійно, панянки. Все під контролем. Ми з тітонькою живемо душа в душу. Певно, від дідуся Ераста Петровича мені все ж дісталася у спадок мала частка його фарту. Я вже писав, що вечорами С. тягає мене у казино. Вона дуже азартна і дуже забобонна у всьому, що стосується games of chance[9]. У перший вечір вона запитала мене, на що поставити у рулетці. Я, не думаючи, тицьнув у якийсь квадрат. Вона поставила фішок на сто фунтів і виграла. Після цього я виконую при ній роль талісмана. Радиться вона зі мною не завжди — за її словами, «не хоче зловживати фандорінським таланом». Але три рази запитувала і, уявіть, я постійно вгадував. 50 % виграшу мої, так що сякі-такі піастри в цьому піратському рейді я вже награбував.

Сидіння у казино — найнудніша частина мого корабельного дня, який, наскільки ви вже зрозуміли, і так небагатий на розваги. В ігровому залі народу майже немає, британські старигані не люблять дурного ризику. Кажуть, на Карибах, коли сядуть американці, у казино не можна буде протовпитися, а поки біля нас із С. стирчить тільки якийсь малоцікавий француз. Він думає перед кожною ставкою ще довше, ніж тітка, а ставить, на відміну від неї, по одній жовтій фішечці. Весь час програє і жахливо через це страждає. Очевидно, це злоякісна форма мазохізму.

Я, схоже, зовсім розбританився. Знаєте, що дошкуляє мені тут найбільше? Наше світське спілкування під час марш-кидків на візку по палубі. Сьогодні провів статистичне дослідження. З двадцяти восьми людей, яких ми зустріли і які зав'язали з нами бесіду, одинадцять запитали: «How are you this morning?»[10], решта сімнадцять: «Are you enjoying the view?»[11]. Першим C. неухильно відповідала: «How is your own self?»[12]; другим: «Fabulous, absolutely fabulous»[13], після цього всі йшли далі, цілком задоволені розмовою.

Шеу, кали пастарієте, йа тожи будо ваз вазить ф колязці.

Ніко, якщо ти хочеш, щоб я відповідала на твої записи в блозі, забань свого трансформера!

Сома тронсформер!!!

Захід сонця над океаном — видовище цілковито чарівне. Сьогодні безвітряно і захід сонця виглядає так, наче в дзеркалі вирішив утопитися червоний помаранч.