Спіймай дзен життя. Японські практики, що ведуть до спокою та радості

— Я заберу твої тривоги, — відповів Бодгідгарма. — Але спершу відкрий їх мені. Якщо ти зможеш розповісти їх і сказати: «Ці тривоги мене з’їдають», — упевнений, я зможу їх вгамувати.

Почувши ці слова, Хуейке вперше щось зрозумів.

Тривога існувала лишень у його голові. Реально ж її неможливо торкнутися.

Його страхи були невловимими, проте Хуейке намагався втриматися за них. Він зрозумів хибність такого мислення.

Немає сенсу побиватися через те, що ще не трапилося. Думайте лише про те, що відбувається саме зараз.

Майже всі тривоги примарні. Це — плід нашої уяви.

33. Отримуйте задоволення від роботи

Робота вивільнює вашого протагоніста

  Радість перебуває у вас усередині.

Якось під час практики священник школи Ріндзай порадив своїм ченцям: «Куди б ви не йшли, залишайтеся майстром. Тоді, де б ви не опинились, усе довкола буде таким, яким воно є насправді».

Як би не склались обставини, займаючись будь-якою справою, докладайте максимум зусиль, щоб вивільнити вашу істинну сутність — вашого внутрішнього протагоніста.

Застосовуючи цей підхід до всього, що нам трапляється, ми зможемо знайти істину. А в ній і блаженство. Ось що означає ця мудрість.

Коли доводиться мати справу з чимось непростим, нам частенько кортить поскаржитися. Ми кажемо: «Це під силу будь-кому» або «Це все, що мені дозволяють зробити». Але з таким ставленням складно знайти радість у роботі.

Люди, котрі щосили намагаються отримати задоволення від справи, яка перед ними, мають найвищі шанси знайти внутрішній спокій. Частенько трапляється, що справа, яка дає їм задоволення, — будь-що, з чим доводиться працювати, — здатна перетворитися на можливість.

Місце, де ви зараз перебуваєте, роль, у яку вжилися, люди, котрих стріли сьогодні, кожна дрібниця… ніколи не знаєш, що саме може перетворитися на можливість. Перестаньте нехтувати тим, чим займаєтесь, а натомість почніть жити.

34. Просто зануртеся в себе

Величезна сила свободи

  Звільніть думки й не дозвольте їм ні блукати, ні оселитися деінде.

У дзенській практиці відомий стан «мунен мусо», що означає бути вільним від мирських бажань і метушливих думок. Для опису цього слова також використовують термін «мусін», тобто «чистий розум». Ви звільняєте думки й не дозволяєте їм ні блукати, ні оселитися деінде.

Це дає змогу зосередитися на тому, що необхідно зробити, не переймаючись іншими життєвими перипетіями. Згадане вчення показує, яка неймовірна сила відкривається перед нами, якщо нам вдасться досягнути чистоти думок.

Дзенський майстер доби Едо (1603—1868) на ім’я Такуан ось як пояснив таємницю японського фехтування кендо: «Коли ти стоїш обличчям перед іншим фехтувальником і вважаєш, що можеш завдати удару в плече, твій розум буде стурбований лише його плечем. Якщо думаєш, що маєш змогу вдарити по руці, думки крутитимуться тільки довкола руки. Якщо вважаєш, що можеш перемогти його, у голові буде тільки перемога. Не дозволяй думкам блукати або хапатися за щось одне. Навіть зосередившись на чомусь одному, стеж, щоб розум зоставався вільним та відкритим. Це і є секрет меча».

Навіть коли нам здається, що ми зосереджені на роботі, частенько кажемо собі: «Коли вже перерва?» чи «Ця робота така нудна». І під час відпочинку на вихідних думки про роботу можуть нас не відпускати.

Спробуйте зануритись у те, що перед вами. Ви, найімовірніше, здивуєтеся, наскільки дієвим це може бути.

35. Не дозволяйте дорученим завданням вивести вас з рівноваги

Як зробити роботу приємнішою

  «День без роботи — день без їжі».

У дзенській практиці ми переконані у важливості не ставитися до роботи, як до важкої праці, й саме тому звемо її «сáму».

Коли в Індії зародився буддизм, ченці вирішили не займатися жодною з форм виробничої діяльності — жили лишень з милостині. Ці приношення їжі та грошей відомі як «сáму».

Та коли буддизм поширився на території Китаю, храми почали будувати далеко в горах. Монахи не мали змоги спуститися з гір, щоб просити собі на життя, тому почали обробляти власні поля та вирощувати на них сільськогосподарські культури, і це перетворилося на своєрідну практику. Робота («сáму») стала найважливішою. Той, хто не працював, залишався без їжі. Саме так виник вислів дзенського майстра Байчжан Хуайхайя: «День без роботи — день без їжі».

Коли щодня працюємо, ми турбуємося про справи, що чекають на нас, і успіхи, які їх супроводжують. Я переконаний, що сутність роботи — якраз у способі мислення, котрий запропонував Байчжан.

Лише прийнявши його, можна знайти справжнє задоволення в роботі.

36. Не звинувачуйте інших

Спосіб мислення, який дасть можливості та успіх

  Ставтеся до виконуваної справи як до зустрічі.