Спіймай дзен життя. Японські практики, що ведуть до спокою та радості

Часто кажуть: для того щоб розвинути віру в себе, першим і найтяжчим завданням є вихід за межі свого розуму. Це допоможе отримати відчуття досягнення мети, і крок за кроком ваші досягнення підвищать вашу самовпевненість.

Усе буде добре.

Ви вже й так стільки всього досягли, хіба ні?

93. Звертайте увагу на зміни пір року

Це надихне вас на подальші звершення

  Саме в цьому криється вся істина світу.

Як сильно не змінювався б світ, є те, що залишається незмінним.

Настане весна, і бруньки розпустяться, а потім осінь, і листя опаде. Тобто все відбудеться згідно з природним плином речей. Саме це й виражає в буддизмі ієрогліф «Будда» — , який означає «блаженство», або «істинна природа усіх речей».

Те, що ми звемо весною, не має фізичної форми. Його немає в матеріальному світі.

Та, незважаючи на це, наприкінці зими південний вітерець змінює холодні вітри, несучи з собою тепло. Минає час, і розпускаються бруньки. Ми це бачимо й кажемо собі: «Ось і настала весна».

Можливо, є ті, хто не помічає ні бруньок, ані цвіту, а є й такі, хто бачить, але нічого не відчуває, — для цих людей весни немає.

Су Ши, китайський поет часів династії Сун, був зачарований красою весняного пейзажу. Він казав: «Верба відкриває свою істинну природу в молодому листі, а квіти — у багряних відтінках». Природний обрис речей — ось де криється справжня істина.

Неупереджено дивіться на світ, помічайте в кожному дні істинну природу речей — природу Будди.

Ця усвідомленість надасть мужності, якої ми потребуємо, щоб жити далі.

94. Проявіть турботу

Відчуйте прихильність до когось або до чогось

  Усвідомте, що саме має значення в житті.

Нині дедалі більше й більше людей повертаються до природи.

Купують десь за містом землю й присвячують вихідні порпанню в ній. Або ж розбивають на своєму подвір’ї невеличку грядку, де вирощують овочі чи квіти. Мені здається, це прекрасно.

Ви обробляєте землю й вирощуєте насіння. Бідкаєтеся, коли засуха, і тривожитеся, коли дощі. Ви не просто плекаєте рослини, а ще й отримуєте насолоду від витраченого часу та докладених зусиль.

Коли те, що вирощуєте, починає буяти, ви відчуваєте невимовне щастя. Вас сповнюють полегкість та спокій. Скільки б не віддали ви прихильності, об’єкт прихильності віддасть вам таку саму кількість витрачених сил і енергії.

Вам навіть може здатися, ніби ви є певною мірою тим, що вирощуєте. Коли трапляється саме так, це означає, що не губиться ні краплини вашої любові.

Коли купуєте помідор у крамниці, для вас це просто ще один помідор. Але овоч, вирощений вашими руками та з любов’ю, перестає бути лише «інгредієнтом».

Плекаючи щось, ми розвиваємо в собі здатність турбуватися про інших і приязно ставитися до них.

95. Дослухайтеся до внутрішнього голосу

Навчіться цінувати проникливість

  Сад сухого пейзажу символізує усамітнення.

Одна з будівель дзенського монастиря — будинок настоятеля, що називається «ходзьо». Історично поруч із ходзьо завжди розбивали дзенський сад.

Як гадаєте, навіщо настоятелю свій невеличкий досконалий сад прямісінько біля власного помешкання?

Більшість дзенських садів — це сади каменів, які називають «каресансуй». У давнину довершений спосіб життя монаха передбачав усамітнення десь далеко в горах, де він присвячував себе духовним практикам. Життя самітника, цілком імовірно, дарувало чимало радості, одним з таких ченців був у добу Едо широко відомий Рьокан.

Хоча насправді жити так складно. Нині лишень дехто з монахів усамітнюються десь далеко в горах, і саме тому так часто трапляються сади сухого пейзажу, які є символом цієї довершеності.

Можливо, ці знання допоможуть вам глибше зрозуміти дзенські сади.

Завітавши наступного разу до японського саду, скористайтеся можливістю й уявіть, що ви помандрували в гірську далечінь.

Коли перенесете свій розум у це місце та звільните його від щоденних турбот, він стане ясним, і ваш внутрішній голос несподівано заговорить.

96. Цінуйте життя, кожний прожитий день

Життя мине, не встигнеш й оком змигнути

  Час, проведений без душі, — згаяний час.

У дзеньских храмах є дерев’яна дошка, «хан», по якій б’ють також дерев’яним молотком, щоб оголосити: пора братися за ту чи іншу справу. На ній також може бути напис чорнилом «Сьодзі джідай». Вам доводилося її коли-небудь бачити? Слова означають: «Життя сповнене радості та горя, але, незважаючи на це, цінуйте його, кожний прожитий день. Інакше життя пройде мимо».

Мій батько належить до покоління, якому довелося пережити в молодості війну.