Сумую за тобою. Як пережити біль розставання, відновити стосунки та відпустити минуле

Іноді у стосунках так буває: якщо ми чіпляємося за людину — вона повертається до нас спиною, але якщо відпускаємо її — вона повертається до нас обличчям, стає чуйною і бажає зблизитися.

Розділ 3. Звертайте увагу на спротив, гнів і роздратування

Коли у стосунках виникає охолодження, воно, як правило, спричинене гнівом. Ви можете відчувати різні його ступені — від слабкого, трохи сильнішого за «мені байдуже», до несамовитої люті.

 

Обидві сторони зруйнованих стосунків тамують злість — більшою чи меншою мірою. Не кожен виражає роздратування або гнів. Деякі люди заледве щось відчувають, адже в минулому їх навчили, що гнів — це погане почуття, якого краще уникати.

Проблема полягає в тому, що неусвідомлений гнів може завдати шкоди зсередини. Він може вийти назовні у вигляді пасивної агресії.

  Пасивна агресія

Пасивну агресію можна оприявнити одним із таких способів:

— запізнитися на зустріч;

— не відповідати на телефонні дзвінки;

— не звертати уваги на потреби іншої людини;

— уникати зорового контакту;

— втримуватися від позитивних висловів;

— замість того, щоб підтримувати людину в скрутній ситуації, відповідати коротко й холодно;

— не перетелефонувати;

— не брати на себе ініціативу;

— ігнорувати іншу людину;

— мовчати у відповідь;

— уникати контакту.

Ці ознаки не обов’язково є проявами пасивної агресії, але можуть ними бути. Ви можете дратуватися й гніватися навіть дужче, ніж уявляєте. Імовірно, ви висловлюєте гнів у пасивний спосіб. Якщо сумніваєтеся з приводу того, наскільки сильний відчуваєте гнів, можете проаналізувати свій емоційний стан, сконцентрувавшись на своїх думках.

Із гнівом пов’язані, приміром, такі думки:

1. Вона не має права

2. Мене ошукали

3. Це несправедливо

4. Не хочу бути частиною цього

5. Його поведінка ненормальна

6. Зі мною недобре повелися

Якщо приділити увагу своїм думкам, можна помітити гнів і роздратування там, де їх, здавалося б, і сліду не має бути. Коли намагаєтеся налагодити зв’язок із іншою особою, важливо усвідомлювати наявність гніву, щоб ця емоція не блукала всередині прихованою відразою. Неусвідомлене роздратування або гнів можуть неявним чином вразити іншу людину або заскочити вас у дуже несподівану мить, завадивши таким чином вашому розкриттю.

  Ваш гнів може мати інші витоки

Іноді гнів — це лише щит. Він приховує значно вразливіші почуття, як от безсилля, бажання любові й смуток. За допомогою гніву можна тримати іншу людину на відстані, не давати їй змоги підібратися ближче й побачити, як ми за нею тужимо. Якщо насмілитеся покопатися в собі й звернути увагу на відчуття безсилля та смутку, то помітите, що гнів повністю зникає. Якщо зважитеся висловити свій смуток і безсилля у стосунках, можуть відкритися нові горизонти.

Ви можете увиразнити своє безсилля за допомогою фраз, які починаються із «Хотілося б мені…». Наприклад, так:

1. Хотілося б мені дати тобі те, чого ти від мене очікуєш.

2. Хотілося б мені дати тобі інше дитинство.

3. Хотілося б мені помітити цю проблему значно раніше.

4. Хотілося б мені мати змогу вчинити інакше.

5. Хотілося б мені тоді зробити це краще.

Якщо йдеться про смуток, замінюйте «Хотілося б мені…» на «Шкода…»

Приміром: «Шкода, що я не зміг зробити це краще».

Коли намагаєтеся налагодити контакт з іншою особою, прояв вразливості спрацьовує значно краще, ніж прояв гніву.

Гнів також може бути засобом захисту від неприємної реальності. Іноді простіше відчувати гнів і спрямувати його, скажімо, на партнера або батьків, ніж із жалем усвідомити, що вам ще не вдається вести успішне й насичене смислом життя.

Скрутні обставини бувають для нас корисними. Мабуть, ви колись стикалися зі складною проблемою, яка здавалася абсолютно непереборною, і вам хотілось опинитися якомога далі від неї. Проте, перетнувши межу й опинившись по той бік скрути, ви пишалися, що все подолали, і почувалися трохи більш важливим та впевненим у собі. У скруті ми зростаємо над собою. Кризові моменти дають нам можливості для росту. Іноді ми не насмілюємось подивитися в очі проблемі, яку нам підсовує життя. Натомість чіпляємося за ідею, що наше життя мало б скластися зовсім інакше, тоді спрямовуємо гнів з приводу цього на людину, яка здається нам винною, чи просто на найближчу особу. Іноді ми й самі не маємо гадки, чому інша людина спричиняє в нас гнів або роздратування. Імовірно, тому, що глибоко всередині відчуваємо фрустрацію через життя, яким живемо.

  Заміщення гніву