Якщо будете дуже уважними, коли переповідатимете історію про те, чому стосунки охололи чи взагалі припинилися, зможете відчути, що цю історію можливо витлумачити й зовсім інакше. Спробуйте прийняти той факт, що ваша версія — це ще не вся правда.
Наші історії ніколи не бувають відбитком живої реальності. Ми по-своєму складаємо факти і, либонь, додаємо трохи вигадки, щоб уся ця конструкція мала певний сенс, із яким ми зможемо асоціювати себе. Без сумніву, в розповіді іншої сторони реальність буде цілком іншою.
Як бачите на малюнку далі, Ганс і Геллє акцентують увагу на різних аспектах їхньої спільної реальності.
1. Геллє хоче сексу не частіше ніж раз на місяць.
2. Ганс часто купує Геллє квіти й хвалить її кулінарну майстерність.
3. Повертаючись з роботи, Ганс випиває дві пляшки пива і трохи дрімає.
4. Ганс відмовляється повезти Геллє кудись на вихідні.
5. Для Геллє стосунки з друзями важливіші, ніж із Гансом.
6. Ганс не раз намагався поговорити з Геллє про їхні проблеми.
7. Ганс розв’язує багато побутових проблем Геллє.
8. Геллє дуже добре відгукується про одного колегу.
9. Ганс часто скаржиться на свою роботу.
10. Геллє часто готує улюблені страви Ганса.
11. Ганс і Геллє добре провели час улітку, коли були разом у відпустці.
12. Минулої осені Ганс змінив роботу.
За версією Ганса, їхня головна проблема полягає в тому, що Геллє не відчуває до нього сексуального потягу, натомість із захопленням розповідає про свого колегу. І всі, хто чує Гансову історію, розуміють, що він утомився від стосунків із Геллє. Причому не беруть до уваги той факт, що він використовує Геллє, щоб злити емоційний негатив, або що вона готує його улюблену їжу. Вочевидь, Ганс навіть не помічає спроб Геллє його ощасливити. Геллє ж розповідає друзям, що все, чого бажає Ганс, це пити пиво, скаржитися й лежати на дивані, а вона цілими вихідними порається сама — тож усі, хто чує її версію, розуміють, чому їй не дуже кортить спати з Гансом. Геллє, либонь, зовсім не свідома того, що Ганс багато чим поступається, щоб зробити її щасливою. Історії Ганса і Геллє не є неправдивими. Просто кожен з них розповідає, судячи з власного досвіду, зі свого бачення ситуації.
Історії, які ми оповідаємо, завжди добре продумуються і відображають несвідомий або, швидше, прихований намір захистити нас від осуду. Приміром, значно простіше сказати: «Я розлучилася, бо мій чоловік пив», — ніж сприйняти його версію подій, адже там може бути щось на кшталт: «Вона була холодною і неемоційною, тож я пив, щоб якось це витримати». Коли друзі питають, чому наші стосунки розпалися, ми докладаємо чимало зусиль, щоб сформулювати причину так, аби вона не кидала тінь на нас або не спричиняла почуття сорому й провини. Страх осуду буває таким гострим, що ми додаємо трохи вигадки до реальних фактів, або подаємо свою версію за єдину правду. Мабуть, ви й самі чудово знаєте, як саме підтасовували факти або тлумачили їх хибним чином.
У конфліктних ситуаціях нам дуже легко уявити іншу особу злішою, лютішою та небезпечнішою, ніж насправді. Якщо ми розійдемося в розпал конфлікту, спотворений образ іншої людини продовжує жити в нас, створюючи відчуття небезпеки та провокучи негативні думки. Якщо наважитися на зустріч з особою, про яку ми вже склали вороже уявлення, часто виявляється, що «зла й небезпечна» людина насправді налякана й шкодує про те, що сталося, так само, як і ви.
Ви можете тлумачити мотиви іншої особи і вашу спільну історію багатьма різними способами. Деякі варіанти позбавляють будь-якої надії, тоді як інші відкривають можливості для прозрінь і нових ініціатив. Справа не в тому, щоб трактувати дії іншої людини в максимально позитивному ключі, а в тому, щоб дивитися на ситуацію максимально реалістично, і передовсім — сприймати той факт, що версія іншої особи може бути такою само правдивою, як і ваша — навіть якщо вона звучить геть інакше.
Іноді людям буває важко розповідати про свій досвід, оскільки одна людина може сприймати оповідь іншої як таку, що підважує її власну версію. Можливо, вам знайоме відчуття, коли, слухаючи версію іншої особи, починаєш сумніватися, чи тим сам маєш рацію. Вочевидь, обидва досвіди однаково правдиві, й замість того, щоб сваритися, ви можете залагодити конфлікт, приміром, сказавши: «Приємно дізнатися твою версію. Мені все бачилося інакшим, але в цьому немає нічого дивного, адже ми — різні люди». Або так: «Я пережила це інакше, але, гадаю, тепер ми можемо залишити все як є».
Невеличкі зміни у вашій манері розповідати про свій досвід можуть дати зрозуміти, що ви не проти іншої версії, навіть якщо вона й відрізняється від вашої. Ось приклади корисних фраз:
«Я вважаю...»
«Мені здається, що...»
«На мою думку…».