Читаем Сумую за тобою. Як пережити біль розставання, відновити стосунки та відпустити минуле полностью

Навіть якщо ви живете разом, обмін електронними листами може бути корисним. Тут перевага обопільна: це дає змогу все добре обдумати, перш ніж казати щось уголос, а також відповісти, коли заспокоїтеся і зможете повернути контакт із власними емоціями.


Якщо зустріч, телефонна розмова чи навіть електронний лист видаються занадто настирливими формами контакту, на допомогу прийде найменш на­в’язливий варіант — просто надішліть подарунок. Наприклад, можна замовити букет квітів в інтернеті й докласти до нього листівку, написавши в ній іншій людині щось приємне. Наприклад: «Коли я розгрібав старі коробки, то згадав, як колись ти допомагала мені з переїздом. Я замислився, чи подякував тоді належним чином? Якщо ні, то сподіваюся, що ще не пізно. Дякую за допомогу. Якщо ти не проти, я б дуже хотів знову спілкуватися частіше». Чи, можливо, просто: «Сумую за тобою».


Коли ви нарешті вирішили, яка форма контакту є найбільш прийнятною, наступне питання: який зміст матиме ваша перша зустріч? Тут можна піти двома шляхами. Наприклад, запропонувати зробити разом щось цікаве, або ж відверто поговорити про причину розладу ваших стосунків. Обирайте те, що, на вашу думку, краще пасує вашим стосункам, або використовуйте обидві стратегії водночас.

  Запропонуйте зробити щось приємне разом


Якщо раніше ви охоче ходили разом на футбол або по крамницях, то, певна річ, варто запропонувати відновити цю забаву. Спільні заняття чимось приємним можуть допомогти вам відкритися і переступити через застарілі лютощі або образи. У деяких стосунках можна в такий спосіб загоїти рани навіть без з’я­сування, що саме спричинило розрив. Іноді якогось смішного спостереження досить, щоб позбутися напруження.


В інших випадках краще буває обговорити, що пішло не так. У наступному розділі міститься більше інформації про це.


Вправа

Зважте, чи хочете ви першим вийти на контакт з іншою особою телефоном, електронною поштою, чи зустрівшись особисто.

Вирішіть, яке смислове наповнення матиме ваша перша спроба.

Ви хочете запропонувати іншій людині обговорити проблеми у ваших стосунках чи повеселитися разом?

  Підсумок розділу 5: Зробіть перший крок


Якщо вам вдалося максимально відкритися до іншої людини, про інше годі й турбуватися — все складеться саме собою, і не треба буде заздалегідь планувати промову. Проте, якщо попередні спроби налагодити контакт зазнали фіаско, варто ретельно обдумати як форму, так і зміст майбутньої спроби, перш ніж здійснити її.

Розділ 6. Запропонуйте розмову від серця до серця



Багато хто вважає, що для залагодження стосунків після суперечки або розриву варто обов’язково все пояснити. Вони намагаються переконати іншу людину в тому, що в їхніх діях не було злого умислу, а навпаки — лише найкращі наміри. Така само думка була й у Гемінга з наведеного нижче прикладу:


Мій молодший брат розірвав стосунки з батьками, а зі мною підтримує лише побіжний зв’язок — короткі візити раз чи двічі на рік. Я завинив перед братом. Наші батьки ставилися до нас по-різному. Мене вважали слухняним і розумником. А брата — невдахою, що заледве тягнув навчання в школі. Я не­зрідка чув, як батьки кричали на нього і говорили, що він має бути таким, як я.

Я намагався пояснити братові, що це не моя провина, що я сам зміг розгледіти проблему лише в дорослому віці, що наші батьки, вочевидь, вірили, буцімто їхні заохочення бути схожим на мене діють на благо, що в багатьох родинах ставляться до дітей по-різному, і що для всіх буде краще, якщо він зможе залишити минуле в минулому.

Одного дня я втомився торочити одне й те саме. Я не знав уже, що й казати, аж тут з мого рота вилетіли слова: «Те, що батьки ставилися до нас по-різному — повне лайно». Аж тут брат підняв голову, глянув на мене повними сліз очима — і почав розповідати, яким це для нього було жахом.

Геннінг, 55 років.



Перейти на страницу:

Похожие книги

Психология для сценаристов. Построение конфликта в сюжете
Психология для сценаристов. Построение конфликта в сюжете

Работа над сценарием, как и всякое творчество, по большей части происходит по наитию, и многие профессионалы кинематографа считают, что художественная свобода и анализ несовместимы. Уильям Индик категорически с этим не согласен. Анализируя теории психоанализа — от Зигмунда Фрейда и Эрика Эриксона до Морин Мердок и Ролло Мэя, автор подкрепляет концепции знаменитых ученых примерами из известных фильмов с их вечными темами: любовь и секс, смерть и разрушение, страх и гнев, месть и ненависть. Рассматривая мотивы, подспудные желания, комплексы, движущие героями, Индик оценивает победы и просчеты авторов, которые в конечном счете нельзя скрыть от зрителя. Ведь зритель сопереживает герою, идентифицирует себя с ним, проходит вместе с ним путь трансформации и достигает катарсиса. Ценное практическое пособие для кинематографистов — сценаристов, режиссеров, студентов, кинокритиков. Увлекательное чтение для всех любителей кино и тех, кто интересуется психологией.

Уильям Индик

Кино / Психология и психотерапия / Психология / Учебники / Образование и наука