Тайны боевых искусств Украины

Ой не знав козак,
Ой да не знав Супрун,
Та й де славоньки зажити,
Ой да зібрав військо,
Славне запорізьке,
Ой да пішов орди бити.
Ой що в суботу проти неділеньки
Супрун з ордою стявся,
Ой, а в неділю до сходу сонця
Та в неволеньку попався.
Ой почали превражі бусурманці
Та Суп руна в’язати,
Ох і став Супрун превражим бусурманцям
Та всю правдоньку казати.
— Ой не в’яжіте, превражі бусурманці,
Та й назад рученьками,
— Ой, ви, хлопці, ви добрі молодці,
— Накажіть аж до кошового,
Аж до товариша мого:
Ой нехай же він Супрунове добро
За безцінок збуває,
Ой нехай же мене, козака Супруна,
Із неволі викупає.
— Ой то не слава, то не козацькая,
За безцінок ізбувати.
Ох ілучче б тебе, козака Супруна,
Нам та й у вічі не видати!
— Ой, що ви, хлопці, преудалі молодці,
На що нам биться, на що воюватися,
Будем примиряться.
— Ой підождіте, премилі браття,
Дайте до сестри знати!
— Уже ж писали, вже й переписали,
— Мабуть, мої листи до неї не доходять.
Ой, вже ж мої дрібні сльози
Та все марно переходять!
Ох і ведіть же мене в чисте поле
А з моїми козаками.
Ой і в чистім полі, в широкім роздолі,
Сизий орел пролітає,
Ох і стоїть військо славне запорізьке,
Ох так, як мак процвітає.
Мабуть, мої листи до неї не доходять.
Супрунові листи полупити,
Як почала своїм добрим конем,
Як огнем, летіти.
— Ой, і здоров, здоров, а ти, милий брате,
Чом не дав до сестри знати?
Почав битись, воювати,
Не дав сестрі знати.
Ой не вспіла тая сестра
З коника упасти,
Почала бусурманців в полон гнати.
— Ох і зоставайся здоров, милий брате,
та й давай же ти сестри завчасу вже знати.
— Сестро ж моя дорогая,
Яка ж ти слуга сильная![33]

.

Кубанские казаки в немецкой армии. Справа казачка. Фотография 1942 г.

Амазонка верхом на волке. Рунический камень из Швеции.

Казачка Стеша. Рисунок А. Базилевича.

Близко к этой песне и народное предание о храброй казачке Стеше, которая воевала с татарами и турками, которое существует в Павлоградском районе на Днепропетровщине. Именем бесстрашной казачки даже названо село Стешино-Черноглазовка (183, 129).

Как свидетельствуют античные историки и данные археологических раскопок, покровительницей амазонок была Великая Мать и бог войны Арес, которые позже трансформировались в народном сознании в образы Пресвятой Покровы и Георгия Победоносца (кстати, именно они были покровителями славного Запорожского войска и казачества вообще).