ТИСЯЧА ДОРІГ

Траплялись випадки, що сам господар звірявся перед родичами, а то й добрими сусідами, що в нього живуть повстанці в криївці. Вже як воно було рисковним, люди все одно довіряли одні одним, і не помагали їм наші перестороги. Ота криївка в Ріканях на Луччині, в якій я перебувала з Оксаною, була побудована в дуже вбогої вдови. Вона довірилась сусідові, і він хотів нам допомогти. Через неї передавав масло, сир, овочі, однак до криївки ніколи не заходив, знаючи, що ми не бажали, щоб сусіди знали про нас.

Восени не відбувся ні один зв'язок з Луцьким р-ном. Дем'ян не виходив на зустрічі й не висилав нікого від себе. Через якийсь час прийшла вістка, що він, Конон і Адріян загинули у криївці в селі Городище. Вони замовили собі на зиму живлення до радіо в знайомого їм чоловіка, що працював у млині. По дорозі чи, може, в крамниці під час закупки він провалився. МҐБ взяло батерію і спрепарувало в неї міну. Коли Дем'ян залучував оте "живлення" до радіо, міна розірвалась. Подібні випадки вже траплялися в Галичині, про що Леміш повідомляв Орлана, щоб остерегти повстанців на ПЗУЗ. Взагалі вістки про нові ворожі прийоми, застосовані в однім терен і, передавались як пересторога по всій території наших дій. Однак не завжди можна було зарадити. Радіо мала в криївці кожна група, але серед них мало хто знався на радіотехніці, щоб перевірити, чи не спрепарована в ньому бомба.

Ми знали, що сім'я Поліщуків - добрі й чесні люди, бо в іншому разі на їхній садибі не було б нашого бункеру. Господарі зчаста заходили поговорити з нами, навіть старенька бабуся відвідала нас кілька разів, хотіла подивитись, як ми влаштувалися. Мали лише клопіт з найменшим п'ятирічним сином, він любив розповідати дітям і сусідам про все, що діялося в хаті. Вхід до бункеру був у спорожнілій, відколи заснували колгосп, стайні, де при протилежній стіні стояла корова. Щодня, коли відкривано бункер, треба було в хаті чимось заняти хлопця. Деколи висилали його до сусіда погратись зі своїм ровесником. Одного разу малощо не вбіг у стайню, якраз коли хлопці вийшли наверх, якби батько не затримав його вже близько порога. Господар розважна людина, під час війни був у ЧА, воював на фронті. Він розумів потребу існування підпілля: "Всі народи, які хочуть бути вільні, борються за свою самостійність. І нам ніхто її не дасть, поки самі не здобудемо собі", - міркував резонно. Господиня, привітна жінка, запам'яталась мені своєю чарівною мовою. В неї вона була милозвучна, з багатим лексиконом і притому чиста, не засмічена типовими на Волині росіянізмами. Назагал довкіл Луцька населення говорило найбільш чистою мовою.

У грудні загинули на хуторі друкар Корній і Андрій. Замовили в господаря нафту, і, коли прийшли її забрати, в хаті вже чекали приховані ґебісти, маючи в пляні спіймати їх живитии. До хати увійшов тільки Андрій. На нього накинулися два ґебісти, але, будучи фізично сильним, він відштовхнув обох від себе і ще встиг відбезпечити гранату. Від її розриву загинув Андрій, оба оперативники і важко поранило господиню, яка згодом померла в шпиталі. Вибух також розвалив піч у хаті. Хутір, очевидно, був тісно оточений військом. Відступаючи, Корній убив солдата, що доганяв його з наміром спіймати живого, одначе й сам загинув від ворожих куль.

Знову створилася додаткова прогалина. Там Дем'ян із двома зв'язковими, тут районовий провідник, а тепер ось Корній та Андрій. А там, в подальших теренах, хто ще?..

Опісля виявилося, що господар, в якого Андрій замовив нафту, був сексотом і сам зголосив на них до МҐБ. Місцеві повстанці знали, що він непевна людина, але Андрій, який сам походив з тих околиць, однак вже кілька років тут не перебував, не знав цього і поплатився життям. Кожна підпільна ланка мала своїх довірених людей, і з конспіративних зглядів одні одних не втаємничували, до яких родин заходять. Після смерти жінки сексот почувався дуже нещасливим, однак не знаходив співчуття в односельців.

***

Зима на 1951 рік пройшла без більших облав. Очевидно, районні опергрупи не переставали шлятись по селах і тримати засідки. Орлан далі редагував свої періодичні журнали, огляди сучасних міжнародніх подій, опрацьовував звіти з оперативних дій підпілля на ПЗУЗ за минулий рік.