Тринадцять градусів на схід від Грінвіча

Мак-Ллойд усе ще не йняв віри тому, що в мене нема паперів Кребса. Опублікувавши перше повідомлення, подзвонив мені і сказав, що коли я прийму його умови, він припинить подачі матеріалів на шпальтах своєї газети, матеріалів, які має в своєму розпорядженні людина, котра була свідком усіх моїх «брудних справ». Що я міг йому відповісти?… Я послав його, за російським звичаєм, подалі. Правда, до того встиг сказати, що він безсовісний брехун, покидьок і падлюка, що коли б я і мав ці прокляті папери, все одно не дав би йому і аркуша. Знайшов би більш порядних. людей із числа співробітників Інтеллідженс сервіс, а не пішов би на змову з такими шулерами, як він і його брат. У відповідь мені пообіцяли надрукувати першу подачу матеріалів Джонсона в наступному поділ міому номері і… дотримали своєї обіцянки. В ранковому випуску «Івнінг міррор», а цей випуск в Лондоні найбільш читається обивателем, з'явилась перша публікація «Сторінок із щоденника Сема Джонсона».

Містер Белч дістав із шафи теку і вийняв з неї жовту від часу «Івнінг міррор».

— Ось подивіться, що написав цей покидьок.

Добриня підсунувся ближче до Касяна, зазирнув у розгорнуту газету. На першій сторінці було вміщено портрет молодого чоловіка, одягненого у форму королівських повітряних сил, з бойовою медаллю в петлиці. Це було фото молодого Патріка Белча. Лице відкрите, усміхнене, воно мало походило на обличчя людини, яка зараз міряла кроками килим кают-компанії. Під фотопортретом було набрано крупним шрифтом: «Громадяни Лондона, хай вас не обмане добродушний вигляд цього молодого чоловіка. Придивіться до його обличчя — це обличчя вбивці! Це він, Патрік Белфур Белч, власною рукою вбив видатного патріота Англії Мартіна Кребса, розвідника, що добув секрети німецької підземної лабораторії в Норвегії. Маючи ці секрети, ми, англійці, були б сильними, диктували б світові наші умови і не знали б занепаду! Але цей злочинець продав добуті Кребсом папери росіянам. Про те, як це було, читайте свідчення очевидця Сема Джонсона. Ось його правдива розповідь». Нижче набраний нонпареллю триколонник тексту. Хвилювання Патріка зачепило і Добриню. Шрифт розпливався у нього перед очима, а до горла підкочувався гіркий клубок образи за людину, яку так безсовісно катували брехнею.