Читаем У карнавалі історії. Свідчення полностью

Зібралась на роботу. На всяк випадок — а раптом?! — взяла з собою найдорожче, що було вдома: фотографію Олександра Ісайовича Солженіцина з автографом і теплим написом (у 1969 році він подарував її Льоні на знак вдячності за статтю «Камо грядеши, Євґенію Євтушенку?»). На всяк випадок взяла і два рукописи — роботи двох киян, вони незадовго до цього принесли свої замітки. (Наприкінці робочого дня — дзвінок: «Мамо, у нас гості».)

Перша думка — попередити друзів. Абияк закінчила лекції. Кого можна, попереджую по телефону. До решти треба йти. Не дозволяю собі думати про те, як же вдома, зараз найголовніше — встигнути.

Зайшла до одних людей додому. Знала, що у них багато самвидаву. На всяк випадок заходила і наступного дня — встигли, винесли; на щастя, КДБ до них не приходило, але й господарів дому я більше не бачила: злякались. Тоді й виробилось правило — спілкуватись лише з тими, хто сам прийде додому, хто не злякається. А раз не приходять, значить, і не треба.

Так по-новому почалося це життя. Межу було проведено чітко й відразу: життя до 15 січня і після. І останній страх було вибито цього дня. І друзі визначились: залишились тільки ті, хто не злякався, хто не задекларував своїх почуттів, а прийшов і був усі ці роки поруч. Тихо, непомітно, і виклики КДБ їх не злякали, і з роботи вигнали — не злякались.

Останній візит по дорозі додому був до Сашка Фельдмана. Зайшли, а в нього обшук. Головне, встигли сказати, у кого обшук, перекинулись хоча б кількома словами. Стало остаточно зрозуміло, що почався погром. Обшуки, арешти тривали декілька днів.

У Сашка того разу забрали єврейську літературу — підручники івриту, статті. Сашко поводився чітко й різко — жодних розмов з кагебістами, тільки протести проти беззаконня (його час тоді ще не прийшов, через три дні його випустили).

Вимагала, щоб нас випустили: у мене вдома діти, мені ніколи. Відпустили доволі швидко. Як стало зрозуміло потім, цього дня у багатьох відбувались обшуки, і вони не дуже узгоджували їх.

(Були ми цього дня вдвох з Володимиром Ювченком. Він саме один з тих друзів, хто тримався твердо всі роки. Історик за освітою, на цей час вже безробітний: рік тому його викинули зі школи за те, що був «толстовцем», за «пропаганду пацифізму». Позбавили права працювати з дітьми, а потім не давали спокою вже за знайомство зі мною.)

У квартирі було повно людей. У кожній кімнаті по двоє-троє кагебістів. Тут і друзі, яких я попередила про обшук, — а вони взяли й прийшли. Льоня вже втомлений — обшук із самого ранку.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Академик Императорской Академии Художеств Николай Васильевич Глоба и Строгановское училище
Академик Императорской Академии Художеств Николай Васильевич Глоба и Строгановское училище

Настоящее издание посвящено малоизученной теме – истории Строгановского Императорского художественно-промышленного училища в период с 1896 по 1917 г. и его последнему директору – академику Н.В. Глобе, эмигрировавшему из советской России в 1925 г. В сборник вошли статьи отечественных и зарубежных исследователей, рассматривающие личность Н. Глобы в широком контексте художественной жизни предреволюционной и послереволюционной России, а также русской эмиграции. Большинство материалов, архивных документов и фактов представлено и проанализировано впервые.Для искусствоведов, художников, преподавателей и историков отечественной культуры, для широкого круга читателей.

Георгий Фёдорович Коваленко , Коллектив авторов , Мария Терентьевна Майстровская , Протоиерей Николай Чернокрак , Сергей Николаевич Федунов , Татьяна Леонидовна Астраханцева , Юрий Ростиславович Савельев

Биографии и Мемуары / Прочее / Изобразительное искусство, фотография / Документальное
Русская печь
Русская печь

Печное искусство — особый вид народного творчества, имеющий богатые традиции и приемы. «Печь нам мать родная», — говорил русский народ испокон веков. Ведь с ее помощью не только топились деревенские избы и городские усадьбы — в печи готовили пищу, на ней лечились и спали, о ней слагали легенды и сказки.Книга расскажет о том, как устроена обычная или усовершенствованная русская печь и из каких основных частей она состоит, как самому изготовить материалы для кладки и сложить печь, как сушить ее и декорировать, заготовлять дрова и разводить огонь, готовить в ней пищу и печь хлеб, коптить рыбу и обжигать глиняные изделия.Если вы хотите своими руками сложить печь в загородном доме или на даче, подробное описание устройства и кладки подскажет, как это сделать правильно, а масса прекрасных иллюстраций поможет представить все воочию.

Владимир Арсентьевич Ситников , Геннадий Федотов , Геннадий Яковлевич Федотов

Биографии и Мемуары / Хобби и ремесла / Проза для детей / Дом и досуг / Документальное