Украина, чи навчають нас уроки истории? (СИ)

Ю.Хмельницький перебував на Сч Запорзькй, звдавши про вибори Гетьманськ, прислав вд себе на збори повреним Осавула Вйська Запрозького вана Брюховецького через нього писав, що вн дбав завше про тую ж отчизну. Але дбання його на користь народну , збурюване обманами Виговського та Полякв, завело його на путь перекрливу й слизьку, за чим вн вельми уболюва розкаються. Збори, дставши таку звстку вд Хмельницького, одноголосно присудили бути йому, як давнше, Гетьманом, приголосили його в такй гдност , оголосивши Брюховецькому, щоб вн викликав Хмельницького до Чигирина. Хмельницький прибув негайно вчинив присягу на сво Гетьманство; а сталося те року 1660-го Квтня 27 дня.

Коштелянт Польський умовляв його присягати, як колись, на злуку з Польщю. Гетьман Хмельницький оголосив усм посланцям, що ма намр перебувати нейтральним. А забаром вдкрив вн свою думку, що вн ма намр триматися союзу злуки з Царем Московським.

Гетьман Хмельницький почав правлння сво , вигнавши з Малорос Полякв, од Виговського наведених.

У результат сварки Хмельницького з Боярином Шереметевим, зганьблений та понижений, Хмельницький обернув всю злсть на Боярина Шереметева вирушив на Сч Запорзьку, проголосив себе союзником Полякв Кримських Татар. А рестров полки, довдавшись про т супротивн м всй нац вчинки й намри Хмельницького, оголосили, що правлння його в Малорос касуться, ухвалили провести вибори нового Гетьмана.

Наприкнц 1662 р. Хмельницький, збравшись з прихильниками до нього Запорожцями й охочекомними Козаками та волонтерами й найнявши до того 2 тис. 500 Донських Козакв,поднавшись з Кримським Ханом Татарами, вирушив берегом Днпра до р. Стир там злучився з Польською армю,що була пд командою самого Короля Казимира.

Армя Шереметева була розбита вддалася з усм вйськом на волю ворогв. Сам Шереметев з частиною урядникв з усма рядовими вояками дсталися голими на пай Татарам, як погнали х у Крим для викупу й на продаж; другу частину урядникв забрали Поляки.

Хмельницький, пдбадьорений мерзенними своми успхами, на бду власно втчизни облг мсто Чигирин , щоб його взятии зробити свою резиденцю. Одначе Козаки, що трималися сторонни Росйсько, до того його не допустили.

Князь Ромадановський напав на Хмельницького бля мста Крилова, де його розбили. Хмельницький, будучи обрзаний вд пристанища свого, Сч Запорзько, вд Криму, потягнув до м. Канева, там з*днався з сильним корпусом Польським. Допомога Польська, що саме вчасно Хмельницькому трапилася, подвигнула його ще один раз супроти отчизни. Але рушення те було вже останнм в його житт виршило його долю.

Князь Ромадановський, переслдуюч вйська Хмельницького, що вдступали до Канева, розбив його над Днпром навпроти Канева, де багато х потонуло в рчц, в т.ч. самих Донських Козакв перетопилося бльше як тисяча чоловк.

Хмельницький, кинувшись у човна на берез Днпра, врятувався ним на другий бк перейшов потайки в монастир Лубенський до друга свого, Архимандрита Амврося Тукальського, якому колись зробив багато добра.

Доля Ю.Хмельницького химерна, дивовижна перевершу вс несподванки: два рази обраний був вн на Гетьмана цлою нацю признаний нею, що гдний того, але два ж таки раз и позбавлено його то гдност з нтересв то ж нац.Наостанку ще два рази пднесений був на той ступнь двома монархами,але жодною хньою могутнстю затверджений утриманий на тому ступен не був. так життя його не що нше, як тльки грашка фортуни змнливо.Псля повторного позбавлення зркся самого свту в Жовтн р. 1663-го посвятився у ченц в тому Лубенському монастир, де знайшов сво пристанище. Затався вн там вельми тамно в лсах байраках, але й тут лиха доля гнати його не вгавала. Пд час страшних псля його Гетьманування в Малорос заколотв та змагань ,забрав його силомиць у монастирськй пустин Польськй Король Ян Казимир , по згод та розршенн вд чернецтва Митрополитом Кивським Йосипом Тукальським , проголосив Гетьманом, щоб утихомирити зворохоблений народ; одначе народ той прийнявши його за Гетьмана, вимагав з*днатися з партю, що трималася сторонни Росйсько. коли вн на те пристав звернувся до мнстерства Росйського, то, на донос наказного Гетьмана Заднпровського Тетер, пдхоплений був знову в Польщу враз з Митрополитом Тукальським висланий в остроги та лси Жмудськ.

Нарешт,коли триваючи незгода й заколоти у Малорос розпалюван були через призд з Москви вовод супротивн тому парт шукали протекц у Порти Османсько, то Султан Турецький Солман 3-й зажадав од Польщ Хмельницького , на пдстав статей Гадяцьких, Портою та ншими державами гарантованих, проголосив його Князем Сарматським Гетьманом Козацьким з допомогою Паш Слстрйського та Хана Кримського увв його в Малоросю .

Народ вйська тутешн , прийнявши з охотою Хмельницького, як свого Гетьмана, умоляли його поновит из Царем Московським договори його батька, перебувати у злуц з Росю.