Хмельницький, догождаючи народов не жалуючи самого себе, прихилився й на т його бажання, але Наказний ГетьманДорошенко ,що прагнув, як багато нших, справжньго соб Гетьмана ,схопивши Хмельницького, вддали Ханов Кримському, який заслав його до м. Белгорода, потм ув*язнено в дикул, або Семибаштовому замку, де утримано 14 рокв, псля чого заслано на один Грецький острв, де вн помер паламарем в Грецькому монастир. так, коли признавати, що в людств пану щастя нещастя, то вони обо найвищою мрою шарпали бдолашного Хмельницького увесь його безталанний вк , зробивши найбдншим вд усх рв на свт, повергли с тим у безодню лих без воротя".
Известно, что после таких правителей и их предательств интересов народа и созданного Б.Хмельницким государства, Украина превратилась в руину.
Жадность, личный интерес, отсутствие патриотизма, аморальность - вот характеристика большинства украинской элиты того времени. Видимо, эти черты заложены в генах, в менталитете украинцев. Абсолютно подобное мы наблюдаем на протяжении всей истории и до сегодняшнего дня.
Н.В.Гоголь в повести "Тарас Бульба" словами Тараса Бульбы дал всему этому такую характеристику: "Знаю, подло завелось теперь на земле нашей: думают только, чтобы при них были хлебные стоги,скирды, да конные табуны их, да были бы целы в погребах запечатанные меды их. Перенимают, чёрт знает какие бусурманские обычаи, гнушаются языком своим, свой со своим не хочет говорить, свой своего продаёт, как продают бездушную тварь на торговом рынке".
Бытует такой анекдот:
Одного хохла питають: у тебе радаця ?
Хохол дума: скажи,що , скажуть дай,- жалко; скажи, що нема, скажуть:який же ти хохол, у хохла все .
Ще подумав каже: . В кнц огорода, трошки тльки для себе".
7.Московский период (1687- 1764).
6 мая 1686 г. был подписан "Вечный мир" между Россией и Польшей. Укрина была поделена между Россией, Польшей и Турцией.
В 1687 г. Гетманом Украины стал Иван Мазепа.
Я не буду подробно описывать его деятельности на должности Гетмана, а сошлюсь на статью профессоров, докторов исторических наук Е.Ф.Безродного, Т.Д.Бондара, доцентов, кандидатов исторических наук В.Ю.Николаенко и М.А.Рябухина. Статья называется "Зрадники в образ нацональних геров".
"ван Мазепа - неперевершений авантюрист зрадник укранцв, росян , полякв, туркв шведв.
Маючи належну освту, володючи клькома ноземними мовами, особисту привабливсть, умння при потреб сподобатися, володючи красномовнстю, вн активно явно зраджував Дорошенков, Самойловичу, Семену Палю, Князю Василю Галцину, Соф нарешт Петру 1-му.
Мазепа був великим магнатом, володв землями 20 тис. залежних селян близько 100 тис. душ, свох противникв ворогв умв усувати чужими руками.
Так поступив вн з скрою Кочубем, як повдомили Петра 1-го про зраду Мазепи, за що поплатилися свом життям. А Мазепа цлував чоботи Петра 1-го клявся у врност. Цим далеко не вичерпувався чорний список постйно зради Мазепи, який рвався до необмежено влади, намагаючись перетворитися в помщика- крпосника закрпачити весь народ.
Вн був одним з найхитрших найпдступнших дячв на Укран. Служив у польського короля до 1669 р., потм повернувся на Украну вступив на службу до Гетьмана Петра Дорошенка. Пзнше перейшов до Гетьмана Лвобережно Украни вана Самойловича, переконав його зробити свою довреною особою. 1687 р. став наступником Самойловича протягом 21 року був Гетьманом Лвобережно Украни.
Вся його дяльнсть була направлена на власне збагачення збагачення козацько старшини, якй роздавав бльше тисяч дарчих на землю.
Мазепа, вдбравши чимало земл у селян, став одним з найбагатших феодалв вропи. Вн допомагав священнослужителям , за що т пдтримували його всляко прославляли, тод як селянство та рядове козацтво ненавидли Мазепу боролись проти нього. У 1692 р.Петро ваненко- Петрик - писар, який добре знав про антинародн д Мазепи, втк на Запорзьку Сч став готувати козакв проти гетьмана Мазепи козацько старшини, "яка смокче народну кров".
З початку царювання Петра 1-го Мазепа став його пдтримувати козацькими походами проти турок татар, а потм Петро 1-й використав козакв у вйн проти Польщ, яка окупувала Правобережну Украну, Литву Блорусю. Мазепа врно служив Петру 1-му в роки будвництва каналв та Петербурга - "вкна Рос" у вропу. Протягом багатьох рокв вн посилав туди тисяч селян козакв.
Швеця, одна з могутнх держав Пвнчно вропи, в 1700 р. розпочала Пвнчну вйну з метою завоювання земель кран вропи. Спочатку головн сили шведсько арм вдерлись на територю Захдно Украни. Загарбники псля тривало облоги захопили Львв, вчинили кроваву розправу над населенням мста пшли дал - на земл Блорус, до кордонв Рос. Шведський король Карл 12-й на чол сво арм через Смоленськ рвався на Москву.
Але зростаюча боротьба народних мас та нестача продовольства змусили шведську армю повернути на пвдень, де чекав гетьман Мазепа - дворушник, безпринципна незвичайно хитра людина. Усе сво життя вн перекидався вд слабшого до сильншого покровителя, обманом заслуговував довр*я одночасно пдступно плв тенета змов.