За підтримки Інституту народознавства НАН України
Дизайнер обкладинки
© М. Байдак, О. Бежук, М. Вороніна, М. Гавришко, М. Дядюк, О. Кісь, К. Кобченко, О. Стяжкіна, І. Черчович, 2017
Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», видання українською мовою, 2017
ISBN 978-617-12-3177-1 (дод. наклад)
Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», художнє оформлення, 2017
ISBN 978-617-12-3177-1 (дод. наклад)
Зміст
РОЗДІЛ 1
Подружні стосунки в українській селянській родині кінця XIX — початку XX століття (
РОЗДІЛ 2
Емансипаційні ідеї vs консервативні практики: жінки у середовищі української інтелігенції Галичини зламу XIX–XX століть (
РОЗДІЛ З
Освіта жінок як форма емансипації: приклад Наддніпрянської України (середина XIX — початок XX століття) (
РОЗДІЛ 4
Українське жіноцтво в роки Першої світової війни: спектр суспільних ролей (
РОЗДІЛ 5
Більшовицький емансипаційний експеримент у 1920-х роках (
РОЗДІЛ 6
«Нова радянська жінка»: гендерна політика радянської влади у 1930-х роках (
РОЗДІЛ 7
Голодомор крізь призму жіночого досвіду виживання (
РОЗДІЛ 8
Змагання за представницьку рівність: політична діяльність жінок у міжвоєнній Галичині (
РОЗДІЛ 9
Жінки у національному підпіллі: внески і втрати (
РОЗДІЛ 10
Окуповані жінки: жіноче повсякдення у роки Другої світової війни (
РОЗДІЛ 11
Українки-політв’язні в таборах ГУЛАГу: вижити означає перемогти (
Науково-популярне видання
Українські жінки у горнилі модернізації
Керівник проекту
Координатор проекту
Відповідальний за випуск
Редактор
Художній редактор
Технічний редактор
Коректор
Підписано до друку 11.04.2017. Формат 84x108/32. Друк офсетний.
Гарнітура «Adonis». Ум. друк. арк. 15,96.
Дод. наклад 3000 пр. Зам. № 7-07-0703.
Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
Св. № ДКб5 від 26.05.2000
61140, Харків-140, просп. Гагаріна, 20а
E-mail: cop@bookdub.ua
Віддруковано у ПРАТ «Харківська книжкова фабрика “Глобус”»
61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 11.
Свідоцтво ДК № 3985 від 22.02.2011 р.
Примітки до електронної версії
с. 6: За даними всеросійського перепису населення 1897 р., кількісний склад української [сім’ях] => сім’ї коливався у межах 5–7 осіб.
с. 10: — Прийміть [мане] => мене, мамо, я люблю Миколу.
с. 12: Оскільки першорядними функціями жінки в подружжі були господарські та материнські обов’язки, то [найдзвичайно] => надзвичайно важливе значення для успішного сімейного життя мали здоров’я дівчини та вміння хазяйнувати.
с. 28: Однак юридичне оформлення розлучення було доволі складною [поцедурою] => процедурою, про що недвозначно свідчить дуже низька статистика розлучень та сепарацій у Галичині.
с. 36: Одруження для останніх рідко мало таку саму чітку вікову прив’язку, як для жінок, а досвід дошлюбних і позашлюбних романтичних [стосункяів] => стосунків, як правило, був суттєво багатшим.
с. 86: Декотрі пройшли курси кваліфікованих [медсестр] => медсестер, організовані «Жіночою громадою» напередодні війни, та набули практичних знань в австрійських військових шпиталях.
с. 102: [Одначасно] => Одночасно він не заперечував куріння і надсилав дружині тютюн з інструкціями — як і з чим його змішувати, аби був добрий смак.
с. 115: Але, якщо сьогодні облік виборців відбувається за [териториальною] => територіальною ознакою, то в 1920-х роках доволі плутано поєднувались декілька ознак.
с. 141: Так чи інакше, рух дружин-активісток кволо проіснував п’ять років, феміністичних поглядів не спровокував, а лише вчергове репрезентував три компоненти регіональної ментальності: проросійській
, маскулінний, «особливий статус». Проте не конструктивно було перекладати соціальні [забов’язання] => зобов’язання на жінок, з яких офіційно намагалися ліпити «нову жінку», а на практиці регулярно безоплатно використовували їхню працю як обслуговувальну, причому виключно за гендерною ознакою.с. 148: З газетних шпальт постійно лунало, що радянські жінки отримали рівні права, тому могли вільно вправлятися у стрільбі, здійснювати кінні переходи та мотопробіги, займатися парамілітарними видами спорту, а ще — з усіляких трибун проголошувати [забов’язання] => зобов’язання.
с. 159: Саме у сільській [міцевості] => місцевості голод лютував найдужче, тоді як у містах і особливо на промислових підприємствах практикували продовольчі пайки і карткову систему забезпечення продуктами працівників, тож рівень смертності у містах був незрівнянно нижчим.