«Але справжнього Вождя не обирають і не призначають, він приходить сам. Найвища світова сила (Бог, Природа, Провидіння, Історія — як її не назви) просто надсилає свого представника у наш світ з певною місією. Задля виконання цієї місії Вождь наділяє себе самого максимальними повноваженнями й бере на себе весь тягар відповідальності. Не посадові обов’язки, мандат від якогось виборчого округу чи урочиста присяга гаранта роблять людину Вождем, а сміливість взяти на себе абсолютну відповідальність і спроможність виконати вищу місію.
Вождь завжди формує бойову колону для походу на завоювання прийдешнього і пізнати його можна тільки йдучи за ним, на його марші на майбутнє. Відповідно, й шукати Вождя варто там, де гуртуються найкращі з найкращих, у колоні завойовників світлого завтра. Але пізнати тих кращих так само важко як і пізнати самого Вождя, адже дехто долучається до тієї колони ще звичайною людиною і стає кращим з кращим лише протягом шляху. А серед найбагатших і здавалося б найуспішніших дійсно найкращих найменше.
Тож пізнати Вождя на початку його маршу дано далеко не всім».
Далее автор приводит примеры Христа, Чингисхана, Гитлера, в будущее величие которых изначально верили единицы, и заявляет: «У те, що політв’язень на псевдо «Білий» поведе всіх на завоювання майбуття, наразі реально вірить не набагато більше людей»
[73]. Соратники записали Билецкого в нехилую компанию…Но мы и сейчас не верим, хотя у Билецкого уже не десяток фанатиков, а сотни, если не тысячи, да и сам он дорос от зэка до подполковника милиции и депутата Верховной Рады. Проблема здесь не в числе почитателей, а в направлении, по которому их ведет этот вождь. Если он и ведет их куда-нибудь, то разве что в глубокое прошлое, где авторитаризм, вождизм, иерархии, элитарность, империалистическая агрессия и великодержавность считались неоспоримыми принципами человеческого бытия. (К выяснению их древних истоков мы обратимся чуть позже).
В свое время Билецкий написал короткую, но исключительно емкую статейку под названием «Український расовий соціал-націоналізм — ідеологія організації „Патріот України”», где на трех страницах концентрированно изложил все то, что другие растягивают на целые книги. В этом сочинении «Белого вождя» мы находим «ідеї Національної солідарності, природньої ієрархії та жорсткої дисципліни, як основи нашого нового суспільства», «завдання нинішнього покоління створити Третю імперію — Велику Україну»,
вождизм и принципиальное отрицание равенства людей.