Украинское движение в Австро-Венгрии в годы Первой мировой войны. Между Веной, Берлином и Киевом. 1914—1918

¹²³ В 1907 или 1908 году некий депутат рейхсрата писал, что в клубе существует четыре «личных культа» – К Левицкого, Е. Олесницкого, Н. Василько и Е. Левицкого (НДІАУЛ. Ф. 382. Оп. 1. Спр. 1. Арк. 58).

¹²⁴ Діло. 4 липня 1911. Ч. 146. С. 3.

¹²⁵ Макух I. Указ. соч. С. 157.

¹²⁶ Л. Цегельский называл их «более уравновешенной» и «более крикливой» (Цегельський Л. Від леґенд до правди. С. 17).

¹²⁷ Tomczyk R. Op. cit. S. 294–295.

¹²⁸ Цегельський Л. Від леґенд до правди. С. 19; Левицький Ц. Українські політики. Ч. 1. С. 118–119.

¹²⁹ Жерноклеев О.С. Указ. соч. С. 102–105, 111–113.

¹³⁰ В «краевом отделе» сейма буковинским украинцам гарантировалось два места.

¹³¹ Попович О. Указ. соч. С. 88.

¹³² Добржанський О. Національний рух українців Буковини… С. 310–313.

¹³³ Гайда Ф.А. Грани и рубежи: понятия «Украина» и «украинцы» в их историческом развитии. М., 2019. С. 78–81.

¹³⁴ Райківський I. Указ. соч. С. 589.

¹³⁵ Пахолків С. Указ. соч. С. 351.

¹³⁶ Аркуша О., Мудрий М. Русофільство в Галичині в середині XIX – на початку XX ст., генеза, етапи розвитку, світогляд// Вісник Львівського університету. Серія історична. 1999. Вип. 34. С. 254.

¹³⁷ Олесницький Є. Сторінки з мого життя. С. 424.

¹³⁸ Прикарпатская Русь. 12 (25) мая 1911. № 483. С. 1.

¹³⁹ Клопова М.Э. Указ. соч. С. 259–260.

¹⁴⁰ В.А. Бобринский в докладной записке 1913 года сообщал: «Две трети интеллигенции исповедуют (отчасти искренне, отчасти притворно) украинское учение и лишь одна треть осталась верной исконным началам русского народа и неразрывно с ним связанной Православной веры» (Цит. по: Савченко В.Н. Восточная Галиция накануне Первой мировой войны. С. 36).

¹⁴¹ Член УСДП Ю. Бачинский уже во время войны, в 1915 году, признавал, что в Галиции среди русинской интеллигенции одну треть составляют «московские ренегаты» (ПДІАУЛ. Ф. 440. Оп. 1. Спр. 2. Арк. 17).

¹⁴² Лозинський М. Виборча статистика //Діло. 24 червня 1911. Ч. 138. С. 2.

¹⁴³ См., напр.: Прикарпатская Русь. 2 (15) июня 1911. № 499. С. 2; Прикарпатская Русь. 3 (16) июня 1911. № 500. С. 2; Прикарпатская Русь. 14 (27) июня 1911. № 508. С. 1–2; Діло. 24 червня 1911. Ч. 138. С. 3–4.

¹⁴⁴ ПДІАУЛ. Ф. 362. Оп. 1. Спр. 428. Арк. 85зв – 86.

¹⁴⁵ List Tyta Rewakowicza. Lwow, 3 lipca 1911 г. // Konstantyn Czechowicz. S. 113.

¹⁴⁶ Єреміїв M. Полковник Євген Коновалець на тлі української визвольної боротьби // Євген Коновалець та його доба. Мюнхен, 1974. С. 121.

¹⁴⁷ ГАРФ. Ф. Р-6121. Оп. 1. Д. 46. Л. 1–2.

¹⁴⁸ Мисак Н. Указ. соч. С. 248–249.

¹⁴⁹ Савченко В.Н. Восточная Галиция накануне Первой мировой войны. С. 37.

¹⁵⁰ Прикарпатская Русь. 14 (27) июня 1911. № 508. С. 2.

¹⁵¹ Кубійович В. Мені 85. Мюнхен, 1985. С. 12.

¹⁵² Zayarnyuk A. Framing the Ukrainian Peasantry… P. 333.

¹⁵³ Кубійович В. Указ. соч. С. 9.

¹⁵⁴ Zayarnyuk A. Framing the Ukrainian Peasantry… P. 328.

¹⁵⁵ Tomczyk R. Op. cit. S. 185.

¹⁵⁶ Ibid. S. 182–183; Гуйванюк M.P. C. Січовий руху Галичині й на Буковині (1900–1914 рр.). Дис… канд. іст. наук. Чернівці, 2002. С. 151–152.

¹⁵⁷ Гуйванюк М.Р. Указ. соч. С. 142.

¹⁵⁸ Tomczyk R. Op. cit. S. 298.

¹⁵⁹ Трофим’як Б. Гімнастично-спортивні організації в національно-визвольному русі Галичини. Тернопіль, 2001. С. 115; Гуйванюк М.Р. Указ. соч. С. 92.

¹⁶⁰ Ріпецький С. Указ. соч. С. 37.

¹⁶¹ Трилъовсъкий К. З моїх споминів. С. З—4.

¹⁶² Он же. Про українську військову силу // Гей, там на горі «Січ» іде!.. Пропам’ятна книга «Січей». Едмонтон, 1965. С. 287.

¹⁶³ Трофим’як Б. Указ. соч. С. 246.

¹⁶⁴ Ріпецький С. Указ. соч. С. 7–8.

¹⁶⁵ Там же. С. 10.

¹⁶⁶ Там же. С. 31–33.

¹⁶⁷ Там же. С. 22–25.

¹⁶⁸ Там же. С. 32.

¹⁶⁹ Кісь Н. Пам’ять та ідентичність українських греко-католиків. Про джерела історичної політики УГКЦ. Львів, 2018. С. 133–135.

¹⁷⁰ Лехнюк Р. Указ. соч. С. 189–190.

¹⁷¹ На большей части территорий, где проживали униаты, Брестская церковная уния была упразднена Полоцким собором в 1839 году, в холмской епархии – в 1875 году.

¹⁷² Лехнюк Р. Указ. соч. С. 218–219.

¹⁷³ Swiqtek A. Gente Rutheni, natione Poloni. Z dziejow Rusinow narodowosci polskiej w Galicji. Krakow, 2014. S. 410, 414.

¹⁷⁴ Кісь H. Указ. соч. С. 112.

¹⁷⁵ Лехнюк Р. Указ. соч. С. 220–229.

¹⁷⁶ Подсчитано по: Binder Н. Galizien in Wien. Parteien, Wahlen, Fraktionen und Abgeordnete im Ubergang zur Massenpolitik. Wien, 2005. S. 670–694.

¹⁷⁷ Левицький К. Д-р Станіслав Дністрянський (посмертний спомин) І І Життя і право. Львів, 1935. Р. VIII. Ч. 2 (33). С. 3; Пахолків С. Указ. соч. С. 475.