Читаем Украинское движение в Австро-Венгрии в годы Первой мировой войны. Между Веной, Берлином и Киевом. 1914—1918 полностью

62 У півстолітніх змаганнях. Вибрані листи до Кирила Студинського (1891–1941). К., 1993; Konstantyn Czechowicz. Korespondencja greckokatolickiego biskupa przemyskiego z lat 1897–1914. Przemysl, 1998; Антін Крушельницький – письменник, публіцист, педагог. Львів, 2002; Листування Степана Рудницького. Львів, 2006; Збожна О.М. Іван Пулюй. Листи. Тернопіль, 2007.

63 Bilinski L. Wspomnienia і dokumenty. Т. II. Warszawa, 1925; Glqbitiski S. Wspomnienia polityczne. Pelplin, 1939; Laticucki S. Wspomnienia. Warszawa, 1957; Witos W. Moje wspomnienia. Warszawa, 1981; Jaworski W.L. Diariusz 1914–1918. Warszawa, 1997.

64 Левицький К Українські політики. Сильвети наших давніх послів і політичних діячів 1907–1914 рр. В 2 ч. Львів, 1936–1937.

65 Баран С. Микола Василько // Діло. 8 серпня 1924. Ч. 174. С. 1–2; Он же. З трагедії народу і трагедії одиниці // Діло. ЗО січня 1938. Ч. 21. С. 5; Он же. Від Головної до Загальної Української Ради // Діло. 24 квітня 1938. Ч. 88. С. 9—11; Он же. Наша платформа в серпні 1914 р. // Діло. 10 серпня 1939. Ч. 180. С. З—4; Он же. Тривожна осінь і радісна весна // Нова доба. 23 квітня 1944. № 17 (140). С. 2; [Он же]. Недрукований лист д-ра Степана Барана про Президента Петрушевича // Український історик. 1964. Ч. 2–3. С. 45–47.

66 Ганкевич Л. З минулого нашої партії: матеріяли до історії УСДП // Календар «Впереду»: 1920. Львів, 1920. С. 17–34; Макух І. На народній службі. Дітройт, 1958; Окуневсъкий Т. Автобіографія // Календар для всіх на 1938 рік. Альманах «Нового часу». Львів, 1937. С. 114–118; Назарук О. В українській дипльоматичній службі в роках 1915–1923 // Літопис Червоної Калини. 1938. Ч. 10. С. 16–17; Войнаровський Т. Спогади з мого життя // Історичні постаті Галичини XIX–XX ст. Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто, 1961. С. 11–75; Стефаник В. Избранное. М., 1971. С. 206–211.

67 Дорошенко В. Союз визволення України (3 нагоди 40-ліття заснування) // Свобода. 5, 6, 7, 10, 11, 12, 13, 14 серпня 1954. Ч. 149–156. С. 2 [в каждом из номеров]; Скоропис-Йолтуховсъ-кий О. Мої «злочини» // Хліборобська Україна. Збірник. Ч. II, III, IV. Відень, 1920–1921. С. 191–237; Залізняк М. Моя участь у мирових переговорах в Берестю-Литовському // Берестейський мир з нагоди 10-х роковин 9/П.1918 – 9//І.1928. Спомини і матеріали. К. – Львів, 1928. С. 45—142.

68 За волю України. Історичний збірник УСС. 1914–1964. Нью-Йорк, 1967.

69 Угрин-Безгрішний М. Нарис історії «Українських Січових Стрільців». Перша частина. Рогатин – Львів – Київ, 1923; Шухевич С. Видиш брате мій (8 місяців серед УСС-ів). Львів, 1930; Галущинський М. З Українськими Січовими Стрільцями. Спомини з років 1914–1915. Львів, 1934.

70 Трильовський К. З моїх споминів // Історичний калєндар-альманах Червоної Калини на 1927 рік. Львів, 1926. С. 1 —17; Он же. З мого життя. Київ – Едмонтон – Торонто, 1999.

71 См., напр.: Вислоцъкий І. Спомини розвідника з часів Першої світової війни. Львів, 2007; Герчанівський Д. У російському полоні // Андрій Мельник. 1890–1964. Спогади. Документи. Листування. К-, 2011. С. 77–92; Маренін М. Переживання і пригоди яворівського УСС І І Яворівщина і Краковеччина. Регіональний історично-мемуарний збірник. Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто, 1984. С. 299–314; Миколаєвом О. З мотикою на сонце // Літопис Червоної Калини. 1935. Ч. 5. С. 9—13; Налисник Ю. Перше міністерство закордонних справ України та перше посольство України в Болгарії І І Правничій вісник. 1962. Нью-Йорк, 1963. С. 43–54.

72 Маковський В. Талєргоф (спогади і документи). Львів, 1934.

73 Талергофский альманах. Вып. 4. Ч. 2. Львов, 1932.

74 Московська окупація Галичини 1914–1917 рр. в свідченнях сучасників. Львів, 2018.

75 Митрополит Андрей Шептицький: життя і діяльність. Документи і матеріали 1899–1944. Т. II. Церква і суспільне питання. Кн. 2. Листування. Львів, 1999.

76 «Вся его работа проникнута крайней враждой по отношению к России». Документы, письма, свидетельства современников об униатском митрополите Галицком Андрее Шептицком. 1914–1917 гг. // Исторический архив. 2002. № 2. С. 103–128; № 3. С. 41–92.

77 Решетило Т. Перша світова війна та Угнів // Угнів та Угнівщина. Історично-мемуарний збірник. Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто, 1960. С. 101 – ИЗ; Зубалъ Д. Спогади гімназиста // «Над Прутом у лузі…» Коломия в спогадах. Торонто, 1962. С. 148–174; Гамуляк В. Спомини з рідного міста // Шляхами золотого Поділля. Тернопільщина і Скалатщина. Регіональний історично-мемуарний збірник. Т. III. Філядельфія, 1983. С. 753–761.

78 Глинський В. Щоденник 1916–1920 рр. Коломия, 2010.

Перейти на страницу:

Все книги серии Новейшие исследования по всеобщей истории

Украинское движение в Австро-Венгрии в годы Первой мировой войны. Между Веной, Берлином и Киевом. 1914—1918
Украинское движение в Австро-Венгрии в годы Первой мировой войны. Между Веной, Берлином и Киевом. 1914—1918

В книге показано то, как Первая мировая война катализировала развитие украинского национального движения в империи Габсбургов. Обострение конфронтации с поляками, разгром русофильского движения, уступки имперского центра и поддержка со стороны Германии свелись к тому, что украинский национальный проект стал безальтернативным для русинского населения Галиции и Буковины. Главным средством экспансии украинского движения была национальная мобилизация, охватившая русинов на передовой, в тылу и на прифронтовых территориях. Украинские политики, чьей целью до самого распада Австро-Венгрии была автономия в составе империи, не заметили, как чаяния населения опередили их намерения, – к концу 1918 г. на местах господствовала идея независимого украинского государства.В формате PDF A4 сохранен издательский макет книги.

Дмитрий Станиславович Парфирьев

История / Научно-популярная литература / Образование и наука

Похожие книги

100 дней в кровавом аду. Будапешт — «дунайский Сталинград»?
100 дней в кровавом аду. Будапешт — «дунайский Сталинград»?

Зимой 1944/45 г. Красной Армии впервые в своей истории пришлось штурмовать крупный европейский город с миллионным населением — Будапешт.Этот штурм стал одним из самых продолжительных и кровопролитных сражений Второй мировой войны. Битва за венгерскую столицу, в результате которой из войны был выбит последний союзник Гитлера, длилась почти столько же, сколько бои в Сталинграде, а потери Красной Армии под Будапештом сопоставимы с потерями в Берлинской операции.С момента появления наших танков на окраинах венгерской столицы до завершения уличных боев прошло 102 дня. Для сравнения — Берлин был взят за две недели, а Вена — всего за шесть суток.Ожесточение боев и потери сторон при штурме Будапешта были так велики, что западные историки называют эту операцию «Сталинградом на берегах Дуная».Новая книга Андрея Васильченко — подробная хроника сражения, глубокий анализ соотношения сил и хода боевых действий. Впервые в отечественной литературе кровавый ад Будапешта, ставшего ареной беспощадной битвы на уничтожение, показан не только с советской стороны, но и со стороны противника.

Андрей Вячеславович Васильченко

История / Образование и наука