Украинское движение в Австро-Венгрии в годы Первой мировой войны. Между Веной, Берлином и Киевом. 1914—1918

⁷⁹ Західно-Українська Народна Республика. 1918–1923. Документи і матеріали. У 5-ти томах 8-ми книгах. Івано-Франківськ, 2001–2012.

⁸⁰ Левицький К. Нац[іонально]-демократичне сторонництво в 1918 р. // Република. Ч. 50. 1 цвітня 1919. С. З – 4; Он же. Перед роком // Український прапор. 1 падолиста 1919. Ч. 23–25. С. 3; Он же. Розпад Австрії і українська справа (Спомин із 1918 р.) // Українська Галицька Армія. Т. III. Вінніпег, 1966. С. 10–19.

⁸¹ Цегелъський Л. Як се було? Спогади з часу повстання української держави // Український Вістник. 1927. Ч. 4. С. 3. Некоторые статьи Цегельского впоследствии были изданы отдельной книгой: Он же. Від леґенд до правди. Нью-Йорк – Філядельфія, 1960.

⁸² Панейко В. Українські легіони по боці Антанти: Уривки з споминів // Політика. 1925. № 1. С. 8—12; № 3. С. 46–49; Он же. Перед Першим Листопада. Шматок спогадів // Діло. 1 листопада 1928. Ч. 245. С. 1.

⁸³ Артимович А. Переворот на Буковині // Український прапор. 1 падолиста 1919. Ч. 23–25. С. З—4.

⁸⁴ Попович О. Відродження Буковини. Львів, 1933; Чернецький А. Спомини з мого життя. К., 2001.

⁸⁵ Боберський І. Щоденник 1918–1919 рр. К., 2003.

⁸⁶ Севрюк О. Галичина в Берестейських перемовах // Україна на дипломатичному фронті. Альманах «Червоної калини» на 1939 рік. Річник XVIII. Львів, 1938. С. 61–70; Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє-минуле (1914–1920). Мюнхен, 1969; Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918. К. – Філядельфія, 1995.

⁸⁷ Донцов Д. Рік 1918, Київ. Торонто, 1954; Чикаленко Є. Щоденник (1918–1919). К., 2011.

⁸⁸ Чернин О. В дни мировой войны. Мемуары министра иностранных дел Австро-Венгрии. СПб., 2005.

⁸⁹ До этого Подкарпатская Русь входила в состав Венгерского королевства еще с XI века.

⁹⁰ Макарчук С.А. Указ. соч. С. 48–49.

⁹¹ Історія Львова. У 3-х тт. Т. 2. Львів, 2007. С. 183.

⁹² Буковина. Її минуле і сучасне. Париж – Філядельфія – Дітройт, 1956. С. 425–428; Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини XIX – початку XX ст. Чернівці, 1999. С. 74.

⁹³Добржанський О. Національний рух українців Буковини… С. 76.

⁹⁴ Добржанский А.В. «Буковинизм» как разновидность регионального самосознания в Австро-Венгрии конца XIX – начала XX в. // Австро-Венгрия: интеграционные процессы и национальная специфика. М„1997. С. 75–83.

⁹⁵ Михальський Ю.В. Польські політичні партії та українське питання в Галичині на початку XX століття (1902–1914). Львів, 2002. С. 30–31.

⁹⁶ Олесницький Є. Сторінки з мого життя. Львів, 2011. С. 291.

⁹⁷ Пазарук О. Галицька делегація в Ризі: 1920. Спомини учасника. Львів, 1930. С. 53.

⁹⁸ Райківський І. Ідея української національної єдності в громадському житті Галичини XIX століття. Івано-Франківськ, 2012. С. 371.

⁹⁹ Zayarnyuk A. Framing the Ukrainian Peasantry… P. 164.

¹⁰⁰ Миллер А. Украинский вопрос в Российской империи. К., 2013. С. 196–224.

¹⁰¹ Райківський I. Указ. соч. С. 588.

¹⁰² Ударение в фамилии следует ставить на втором слоге. Правильно она произносится как Павлык.

¹⁰³ Partacz C. Od Badeniego do Potockiego. Stosunki polsko-ukrairi-skie w Galicji w latach 1888–1908. Toruri, 1996. S. 57–58.

¹⁰⁴ Ibid. S. 65–67; Чорновол 1. 199 депутатів Галицького сейму. Львів, 2010. С. 79–81.

¹⁰⁵ Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848–1914. Львів, 1926. С. 324.

¹⁰⁶ Partacz С. Op. cit. S. 79–80.

¹⁰⁷ Чорновол І. Указ. соч. С. 74–76.

¹⁰⁸ Баран С. Наша програма і організація. Львів, 1913. С. 8.

¹⁰⁹ Tomczyk R. Galicyjska Rusko-Ukraihska Partia Radykalna w latach 1890–1914. Szczecin, 2007. S. 314–316.

¹¹⁰ Трильовський К. З мого життя. С. 173.

¹¹¹ Binder H. Ukrairiskie przedstawicielstwo w austriackiej Izbie Poslow, 1879–1918 I I Ukrairiskie tradycje parlamentarne, XIX–XXI wiek. Krakow, 2006. S. 147.

¹¹² Жерноклеев O.C. Українська соціал-демократія в Галичині: нарис історії (1899–1918). К., 2000. С. 101.

¹¹³ Буковина. Її минуле і сучасне. С. 258.

¹¹⁴ Tomczyk Р. Op. cit. S. 344; Чорновол І. Указ. соч. С. 81–82.

¹¹⁵ Цегельський Л. За що веде ся виборча борба? Львів, 1913. С. 20.

¹¹⁶ Сохоцький І. Будівничі новітньої української державности в Галичині І І Історичні постаті Галичини XIX–XX ст. Нью-Йорк – Париж— Сідней – Торонто, 1961. С. 139–140.

¹¹⁷ Цит. по: Василик І. Кость Левицький: від адвоката до прем’єра ЗУНР. К., 2012. С. 109.

¹¹⁸ Макух І. Указ. соч. С. 190.

¹¹⁹ НДІАУЛ. Ф. 382. Оп. 1. Спр. 1. Арк. 58.

¹²⁰ Левицький Ц. Українські політики. Ч. 2. С. 52.

¹²¹ Далее мы будем употреблять этот термин без кавычек.

¹²² Сохоцький I. Указ. соч. С. 139.