Читаем Украинское движение в Австро-Венгрии в годы Первой мировой войны. Между Веной, Берлином и Киевом. 1914—1918 полностью

23 Он же. Історія західноукраїнських земель: правда і перекручення // Соціалістична дійсність і націоналістичні вигадки. К-, 1968. С. 217.

24 Компанієць 1.1. Становище і боротьба… С. 193, 308; Осечинський В. Указ. соч. С. 139.

25 Там же. С. 178–179; Компанієць 1.1. Революційний рух… С. 23.

26 Рубинштейн Е.И. Крушение австро-венгерской монархии. М., 1963. С. 384; Торжество історичної справедлівості. Закономірність возз’єднання західно-українських земель в єдиній українській радянській державі. Львів, 1968. С. 297; Макарчук С.А. Этносоциальное развитие и национальные отношения на западноукраинских землях в период империализма. Львов, 1983. С. 101–102.

27 Подробнее об этом см.: Сіромська Г., Сіромський Р. «Це прояви ідеологічної боротьби, а ми інколи недооцінюємо їх»: архівні матеріали справи професора Олександра Карпенка (1968–1973) // Вісник Львівського університету. Серія історична. 2014. Вип. 50. С. 518–546.

28 Субтельний О. Україна. Історія. К., 1991. С. 299; Magocsi P.R. A History of Ukraine. Toronto, 1996. P. 466–467.

29 Расевич В. Західно-Українська Народна Республіка 1918–1919 рр. // Україна між самовизначенням та окупацією: 1917–1922 роки. К., 2015. С. 173–191.

30 Яремчук В. Українська багатопартійність Наддніпрянської і Західної України: компаративний аналіз (1899–1918 рр.). К., 2012. С. 356.

31 Lemke Я. Die Regierung Sturgkh und die Plane zur Teilung Galiziens I I Osterreich-Ungarn in der Weltpolitik 1900 bis 1918. Berlin, 1965. S. 267–283.

32 Bihl W. Einige Aspekte der osterreichisch-ungarischen Ruthenen-politik 1914–1918 I I Jahrbucher fur Geschichte Osteuropas, Neue Folge. 1966. Bd. 14, H. 4. S. 540–541; Idem. Beitrage zur Ukraine-Po-litik Osterreich-Ungarns 1918 // Jahrbucher fur Geschichte Osteuropas, Neue Folge. 1966. Bd. 14, H. 1. S. 51–62.

33 Shanafelt G.W. The Secret Enemy: Austria-Hungary and the German Alliance, 1914–1918. New York, 1985; Gruchala J. Polityka zagraniczna Austro-W^gier a stosunki polsko-ukrairiskie (1908–1914) // Studia z Dziejow ZSRR і Europy Srodkowej. T. XXIV. Wroclaw, 1988. S. 35–54; Leslie J. The Antecedents of Austria-Hungary’s War Aims. Policies and Policy-Makers in Vienna and Budapest before and during 1914 // Archiv und Forschung. Das Haus-, Hof- und Staatsarchiv in seiner Bedeutung fur die Geschichte Osterreichs und Europas. Munich – Vienna, 1993. P. 308–394.

34 Попик C. Українці в Австрії: австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. К. – Чернівці, 1999. С. 160–163.

35 Нуриев О.О. Українська проблема у політиці Берліна та Відня у Першій світовій війні (1914–1918). К-, 2006. С. 278, 281–282.

36 Grabowski W. Ukrairiscy Strzelcy Siczowi w Galicji w latach pierw-szej wojny swiatowej // Od Zolkiewskiego і Kosiriskiego do Pilsudskiego і Petlury: Z dziejow stosunkow polsko-ukrairiskich od XVI do XX wieku. Warszawa, 2000. S. 142–152; Монолатій І. Українські легіонери. Формування та бойовий шлях Українських Січових Стрільців 1914–1918. К., 2008; Rozubel М.В. Ukrairiscy Strzelcy Siczowi 1914–1920. Oswi^cim, 2015; Лазарович M.B. Легіон українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба. Тернопіль, 2016.

37 Адамович С. Співпраця Союзу визволення України з українськими громадсько-політичними організаціями і партіями Галичини // Вісник Прикарпатьского університету. Історія. Вип. II. Івано-Франківськ, 1999. С. 46–50; Он же. Стосунки наддніпрянської політичної еміграції з Головною Українською Радою: спроба консолідації українського національного руху (1914–1915 рр.) // Вісник Прикарпатьского університету. Історія. Вип. VI. Івано-Франківськ, 2002. С. 61–70; Патер І. Союз визволення України: проблеми державності і соборності. Львів, 2000; Лепісевич П.М. Загальна Українська Рада: проблеми консолідації національно-демократичних сил (1914–1916 рр.). Дис… к. і. н. Львів, 2005.

38 Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття. Нариси політичної історії. К-, 1993; Литвин В.М. Україна: доба війн і революцій (1914–1920 рр.). К., 2003; Нариси історії Української революції 1917–1921 років. К., 2012. Кн. 2. С. 137–240.

39 Himka J.-P. Galician Villagers and the Ukrainian National Movement in the Nineteenth Century. Edmonton, 1988. P. 217.

40 Мисак H. Етноніми «русин», «русский», «українець» у молодіжному середовищі Галичини наприкінці XIX – на початку XX ст. // Національна ідентифікація українців Галичини у XIX – на початку XX століття (еволюція етноніма). Львів, 2016. С. 223–249.

41 Паліщук О.М. Роль галицької інтелігенції в національно-культурному відродженні українців Волині (1914–1918 роки). Дис… к. і. н. Львів, 2002.

Перейти на страницу:

Все книги серии Новейшие исследования по всеобщей истории

Украинское движение в Австро-Венгрии в годы Первой мировой войны. Между Веной, Берлином и Киевом. 1914—1918
Украинское движение в Австро-Венгрии в годы Первой мировой войны. Между Веной, Берлином и Киевом. 1914—1918

В книге показано то, как Первая мировая война катализировала развитие украинского национального движения в империи Габсбургов. Обострение конфронтации с поляками, разгром русофильского движения, уступки имперского центра и поддержка со стороны Германии свелись к тому, что украинский национальный проект стал безальтернативным для русинского населения Галиции и Буковины. Главным средством экспансии украинского движения была национальная мобилизация, охватившая русинов на передовой, в тылу и на прифронтовых территориях. Украинские политики, чьей целью до самого распада Австро-Венгрии была автономия в составе империи, не заметили, как чаяния населения опередили их намерения, – к концу 1918 г. на местах господствовала идея независимого украинского государства.В формате PDF A4 сохранен издательский макет книги.

Дмитрий Станиславович Парфирьев

История / Научно-популярная литература / Образование и наука

Похожие книги

100 дней в кровавом аду. Будапешт — «дунайский Сталинград»?
100 дней в кровавом аду. Будапешт — «дунайский Сталинград»?

Зимой 1944/45 г. Красной Армии впервые в своей истории пришлось штурмовать крупный европейский город с миллионным населением — Будапешт.Этот штурм стал одним из самых продолжительных и кровопролитных сражений Второй мировой войны. Битва за венгерскую столицу, в результате которой из войны был выбит последний союзник Гитлера, длилась почти столько же, сколько бои в Сталинграде, а потери Красной Армии под Будапештом сопоставимы с потерями в Берлинской операции.С момента появления наших танков на окраинах венгерской столицы до завершения уличных боев прошло 102 дня. Для сравнения — Берлин был взят за две недели, а Вена — всего за шесть суток.Ожесточение боев и потери сторон при штурме Будапешта были так велики, что западные историки называют эту операцию «Сталинградом на берегах Дуная».Новая книга Андрея Васильченко — подробная хроника сражения, глубокий анализ соотношения сил и хода боевых действий. Впервые в отечественной литературе кровавый ад Будапешта, ставшего ареной беспощадной битвы на уничтожение, показан не только с советской стороны, но и со стороны противника.

Андрей Вячеславович Васильченко

История / Образование и наука