Unknown

Коза́цька корогва́ (пол. chorągiew kozacka), також панцирні козаки, товариші панцерні (пол. towarzysze pancerni) — загін легкоозброєної рухливої (козацької) кавалерії кількістю від 50 до 100 коней армій Королівства Польського і Речі Посполитої. Корогву очолював ротмістр, який особисто набирав вояків, вербуючи дрібну шляхту, запорозьких козаків, інколи — міщан і навіть селян на підставі так званих приповідних листів від імені короля. Кожен із товаришів корогви служив з власним почтом від 2 до 4 кінних челядників (так званих почтових), озброюючи їх за власний кошт.

Крилаті гусари або Гусарія (пол. Husaria) — лицарська кіннота Речі Посполитої, що спеціалізувалася на "проламу ванні" бойових порядків ворожої кінноти або піхоти скерованим і точним кавалерійським ударом. Гусарія існувала як підрозділ народного автораменту — найманого війська Речі Посполитої. 1577-го, року почалася реформа Стефана Баторія. Раців перетворено на важку (середню) кінноту, вони масово почали одягати обладунки, відмовилися від щитів, прикрашали коня барвистими опонами, а себе шкірами диких тварин, які носили на плечах. Насправді, не було приписів, які б точно пояснювали, як і що повинні носити рицарі, тому кожен шляхтич одягав себе і свій почет сам, як вважав за потрібне. З організаційного погляду гусари поділялися на роти (пізніше названі корогвами), які у свою чергу, поділялися на почти.

[

←60

]

Пого́ня (біл. Пагоня, пол. Pogoń, лит. Vytis) — герб Великого Князівства Литовського, Руського та Жемайтійського, традиційний національний герб Литви та Білорусі. Герб багатьох білоруських, литовських, українських, польських і російських княжих родів.

[

←61

]

Стая (стаянє, stajanie) – старопольська міра довжини,десь біля 134 метрів; новопольська – дещо менше за 900 м. Щось з зором Калиновського не сходиться…

[

←62

]

Би́тва під Ко́рсунем (15-16 (25-26) травня 1648) — одна з найяскравіших звитяг в історії українського війська, яка відбулася 26 травня 1648 року, за часів Національно-визвольної війни 1648—1654 років. 15-тисячне українське козацько-селянське військо Богдана Хмельницького спільно з 3 000-загоном кримськотатарської кінноти на чолі Тугай-Беєм розгромили під Корсунем польську армію Миколи Потоцького. Військо Речі Посполитої потрапило в ретельно підготовлену пастку і за чотири години було повністю розгромлене. Більшість жовнірів (солдатів) загинула в бою, а решта разом з командирами потрапили в полон. З усієї 20-тисячної армії врятувалося лише 1,5 тисячі осіб.

[

←63

]

Єжі Оссолі́нський (1595-1650) — державний діяч Речі Посполитої. У 1648–1650 роках намагався загасити козацьке повстання Хмельницького шляхом переговорів і поступок. 1649 року був одним із розробників Зборівського договору (зокрема, зумів підкупити хана Іслам-Гірея ІІІ).

[

←64

]

Дивись виноску 47.

[

←65

]

Тут: грошові кошти, які виділяються за рішенням сейму.

[

←66

]

Козацькі пастки – ополонки, вкриті хмизом і соломою, вкриті снігом. "У березні 1651 р. морози були доволі сильними, і лід на річці Бог (тепер Південний Буг) ще не скреснув. Зумівши передбачити намір ворога, за кілька днів до приходу ворога оборонці міста за наказом Богуна підготували досконалу пастку: притрусили сіном і соломою рукотворні отвори на льоду, а сніг, який рясно йшов перед сутичкою, довершив тактичний задум козацького полковника. Захисники Вінниці, скориставшись невідворотною метушнею польських кіннотників на воді, провели вдалу контратаку, на чолі якої був особисто Іван Богун. Розгром був абсолютно неочікуваним для польської сторони, а втрати величезними. Очільник польського авангарду Лянцкоронський потрапив в одну із ополонок, був увесь порубаний та побитий прикладами козацьких самопалів". Більше про цю подію можна дізнатися з https://www.istpravda.com.ua/articles/2021/03/18/159171/ (до речі, тут є фото золотої булави Калиновського). Ідея з пастками, нібито, була висунута Богуном.

[

←67

]