Unknown

Діставши від гітлерівського уряду на осідок старовин­не польське місто Краків, ця мерзота почала гострити зуби на українські землі, злісно, з лютою ненавистю по­глядаючи на той бік річки Сяну, де пишно розцвітало нове життя визволеного народу. Озброєні і обмундирова­ні своїми повелителями націоналістичні громили похо­джали иапиндючені зруйнованими вулицями польських міст, горді тим, що їм дозволено обідати в ресторанах, де обідають їхні німецькі пани. Мерзенні лакеї Гітлера до­котилися до самого краю морального падіння...

Довіреним німецької фашистської таємної поліції — гестапо — на всю цю підлу банду став оунівець — львів­ський адвокат Шухевич. Він давав усім прибулим націо­налістичним покидькам посвідки про їх благонадійність, він став між ними головним наглядачем гітлерівського вірнопідданства.

Через деякий час гестапо почало вимагати від ватаж­ків оунівської зграї, щоб вони віддали у розпорядження німецької контррозвідки 300 молодчиків. Наказ було ви­конано, і незабаром еотні яничарів * почали навчатися в спеціальній школі фашистського шпигунства і диверсії. Таким чином, німецькі фашисти чимраз більше поповню­вали банди своїх шпигунів українськими націоналістич­ними покидьками, щоб потім перекинути їх на територію Радянського Союзу, де ця невеличка, але «тепла» компа­нія повинна була чинити своє ганебне діло заради біль­шої «слави» стерв'ятника Гітлера.

Сьогодні, коли вся велика, багатомільйонна сім’я Ра­дянського Союзу завзято, героїчно бореться з фашист­ським агресором, коли серця всіх синів і дочок нашої Соціалістичної Батьківщини пульсують одним ритмом — залізним ритмом волі до перемоги, тим більшою стає наша ненависть і презирство до банди націоналістичних виродків, що запродалися запеклому ворогові нашого, на­роду — німецькому фашизмові.

Кожний громадянин Радянського Союзу на фронті і в тилу повинен пильно роздивлятися навколо себе, чи не вештається біля його хати, на рідних полях, біля фаб­рик і заводів, біля залізничних об’єктів ворог-диверсант. Нехай вашої чуйності не присипляє те, що він говори­тиме чистою українською або російською мовою. Під-

ступний ворог у боротьбі з нами користується найбільш огидними засобами: він посилає до нас людей, що інколи приємною посмішкою прикривають жало націоналістичної фашистської гадини, отруєне жало шпигуна-диверсанта.