Unknown

Народ випрямився на весь свій ріст і упевнено про­стує шляхом, про який раніше тільки потайки складав пісні. Цей народ незабаром вітатиме першу на цих зем­лях більшовицьку весну, а коли дерева лісів і садів пу­стять бруньки, червоні прапори скликатимуть до вибор­чих урн громадян оновленої землі. Це будуть перші справжні демократичні, справді народні вибори в краях, де недавно ще свистів канчук і журливо лунала тільки одна пісня, сумна пісня знедолених.

Фронт Ь ефірі

1941-1945

НА ПОСЛУГАХ У ГІТЛЕРІВСЬКИХ ГРАБІЖНИКІВ

Західні області Української Радянської Соціалістич­ної Республіки ще зовсім недавно звільнилися від шля­хетсько-капіталістичного ярма і почали жити новим, вільним, радісним життям. Робітники одержали заводи і фабрики, селяни — поміщицьку землю. На всіх ділян­ках закипіла наполеглива творча робота. Поневолений народ випростав спину і почав по-новому, по-соціалістич- ному господарювати на визволеній землі. Зникли визиск і безробіття, перед робітничо-селянською молоддю ши­роко відкрилися двері середніх і вищих навчальних за­кладів. На землі, уярмленій віками, почалася нова епо­ха — епоха волі, щастя і народного багатства.

Але позаздрили вороги народу його щасливій долі. Темної ночі, по-розбишацьки вдерлися вони, несучи руїну і смерть мирним квітучим містам і селам. Розбещені фа­шистські бузувіри, передчуваючи близький час своєї за­гибелі, день помсти поневолених народів, насмілились підняти свою криваву лапу на кордони країни соціалізму.

В цій мерзенній, злодійській грі вони знайшли гідних себе спільників: лютих ворогів українського народу — націоналістичних бандитів. За право поцілувати чобіт ні­мецького фашистського поліцая ці виродки готові на вся­кий злочин проти свого народу.

Однією з найбільш реакційних і найбільш відданих німецькому імперіалізмові контрреволюційних партій, що звили собі кубельце під крилом польської шляхти, була й є так звана ОУН («Організація українських націона­лістів»).

В історичні вересневі дні 1939 року українська націо­налістична зграя кинулася щосили тікати на захід, за 9^Ян» під опіку свого берлінського хлібодавця. Там зна­йшли собі притулок усі оті донцови, бандери, мельники, палієви, левицькі, стахови, там вони допомагали душити нещасний польський народ.