Unknown

ОКВ-беріхте — верховне головнокомандування збройних спл.

«Ш у т ц д і н с т» (нім.Schutzdienst) — служба захисту.

К в а р г л і — різновид сиру.

...п артизани з легіону безстрашни х...— парти­занське з'єднання двічі Героя Радянського Союзу С. А. Ковпака.

УКРАЇНА В НАСТУПІ

Радіокоментар написаний для радіостанції «Радянська Украї­на» й прочитаний автором 11 серпня 1943 р.

Друкується вперше.

Подається за машинописом з авторськими правками: ЦДАЖР УРСР, ф. 4188, on. 1, спр. 184, арк. 17—18.

В ОКУПОВАНОМУ ЛЬВОВІ

Вперше надруковано в жури. «Nowe widnokregi», 1943, № 9, за підписом: «Ярослав Галан, український літератор зі Львова».

Подається эа першодруком у перекладі Ю. М. Скрипченка.

Критий п і д’і з д Г а у с м а н а — критий перехід між тепе­рішніми вулицею Жовтневою і вул. 17 вересня.

Мандаринові посади (від Ісп.mandarin — китайський садовник) — назва державних урядовців у феодальному Китаї. Тут в значенні — продажна, прислужницька посада.

Вул. Легіонів — тепер проспект Леніна.

Демімонд (а франц.)— середовище розбещених продаж­них жінок у буржуазному суспільстві, які манерами і способом життя намагаються наслідувати аристократію.

Кармазин, Панчишин — українські націоналісти, фа­шистські прислужники в часи окупації окупованого Львова.

Шухевич Роман — поплічник С. Бендери, командир ка­рального загону «Нахтігаль». За особистим наказом Гіммлера, призначений ватажком бандерівських озброєних загонів (УПА) в 1943 р.

Студинський Кирило Йосипович (1868—1941) — україн­ський літературознавець, академік АН УРСР, був головою Народ­них Зборів Західної України в 1939 р., депутатом Верховної Ради УРСР.

Бартель Казімір (1882—1941) — польський вчений, профе­сор математики Львівського політехнічного інституту, антифашист.

Бой-Желенський Тадеуш (1874—1941) — польський письменник, публіцист, критик і перекладач. Особливо відзначив­ся численними перекладами 8 класичної французької літератури. Як бойовий публіцист гостро викривав консерватизм, лицемірство буржуазії, фанатизм клерикалів. Останні його праці про Бальзака, Стендаля, а особливо Міцкевича позначені впливом марксистсько- ленінської методології, рисами соціалістичного реалізму. Розстрі­ляний фашистами у Львові 4 липня 1941 р.

ЗГАДКА НА СУМНІ РОКОВИНИ

Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна» від 3 грудня 1943 р.

Подається за першодруком.