Unknown

«Життя» («2усіе») — прогресивна організація студентства з наявністю в ній лівого й правого крила. Члени лівого крила обстоювали революційний шлях розвитку суспільства, вивчали й популяризували твори класиків марксизму-ленінізму.

Ш і л л е р Леон (1887—1954) — польський режисер, друг Я. Галана. Після визволення Польщі очолював театр Войська Польського та Польський державний театр.

Третьяков Сергій Михайлович (1892—1939) — російський Радянський письменник, драматург. Особливу популярність мала ого антиімперіалістична п'єса «Кричи, Китаю!» (1932).

«Швейк» («Пригоди бравого вояки Швейка в світовій вій­ні», 1921—1924) — гостросатирнчний роман про буржуазний світ та імперіалістичну війну чеського письменника Ярослава Гашека (1883—1923).

Весною 1932 року прогресивна інтелігенція підписала революційну відозв у...— Йдеться про звер­нення львівської прогоесивної інтелігенції до робітників, селян та трудової інтелігенції Західної України із закликом боротися проти нової імперіалістичної війни. Серед 55 підписів ім'я Я. Галана. (Див.: Революційна діяльність західноукраїнських революційних письменників, с. 62—64).

Кравчук — український буржуазний націоналіст і фашист, виступав у «Вікнах» під псевдонімом К. Яран.

Тиши к Іван Никанорович (1908—1944) — учасник револю­ційного руху на Західній Україні. В 1934—1936 рр. працював в апараті ЦК КПЗУ, секретарем ЦК КПЗУ. Учасник партизанської боротьби. Учень Я. Галана в Луцькій гімназії.

Нашковський Мар'ян (1912 р. народж.) — активний діяч КПЗУ, кілька разів був ув'язнений. В роки Великої Вітчизняної вій- ни—діяч Союзу польських патріотів, один в організаторів поль­ської дивізії ім. Т. Костюшко. Після війни був на дипломатичній роботі, послом у СРСР (1947—1950), з 1952 р. заступник міністра за­кордонних справ у ПНР. Автор спогадів «Неспокійні дні» (1958) та «Літа випробувань» (1965).

Доморовський Броніслав (1903 р. народне.) — польський актор, режисер, директор і художній керівник Краківського теат­ру ім. Ю. Словацького. Член ПОРП.

П П С (Польська соціалістична партія) — партія реформіст­ського напряму в польському робітничому русі, заснована 1893 р. У 1906 р. відбувся розкол її на ППС-лівицю та ППС-правицю. Остання підтримувала фашистський уряд Пілсудського.

Щ и р е к Ян — діяч лівого крила ППС. Помер у Варшаві в 40-х роках.

Марковський Владислав — польський прогресивний діяч, був членом Організаційного комітету по підготовці Конгресу пра­цівників культури у Львові 1936 р.

Сабат Андрій (1889—1954) —викладач української мови в Перемишлі, прогресивний громадський діяч.