Всі системи: небезпека

Повернувшись до безпечної вартівні, я притулився головою до вкритої пластиком стіни. Тепер вони знають, що вбивцебот хоче перебувати в їхньому товаристві не більше, ніж вони — в його. Я на дещицю себе видав.

А такого допускати не можна. У мене надто багато таємниць, і видавши одну, ризикую не вберегти й інші.

Відштовхнувшись від стіни, я вирішив і справді попрацювати. Насторожувала відсутність додаткового звіту. Директив не було. Мої освітні модулі — дешевка; більшу частину корисних фактів про безпеку я дізнався з освітньо-ігрових програм на розважальних каналах. (Дослідницькі групи, видобувні, біологічні й технологічні компанії мусять нас орендувати — інакше їм не дають фінансових гарантій; але ми дешеві у виготовлені й нетямущі. Нас би не наймали ні для чого, крім убивств, якби цього не вимагалося.)

Одягнувши додаткову натільну шкіру й запасний набір броні, я обійшов периметр і порівняв поточні показники ділянки і сейсмічні звіти з даними, які ми виміряли після прибуття сюди. Ратті й Арада розмістили в потоці нотатки, що фауна, подібна до істоти, яку ми тепер звемо Нападник, могла прорубати аномальні кратери в дослідницькому секторі. Проте навколо бази нічого не змінилося.

Також я переконався, що і на малій, і на великій цикадах є повний набір першої необхідності. Сам поклав їх туди, але тепер здебільшого перевіряв, чи люди не наробили дурниць, відколи я востаннє інспектував запаси.

Я зробив усе, що міг придумати, а тоді дозволив собі перейти в режим очікування й додивитися серіали. Проглянув три серії «Місячного святилища» і саме прокручував у пришвидшеному темпі сцену сексу, коли докторка Менса надіслала мені через потік кілька зображень. (У мене немає частин, що б стосувалися тендеру або сексу: якщо вони передбачені конструкцією, ви працюєте сексботом у борделі, а не вбивцеботом, — тому, мабуть, сцени сексу й видавалися мені нудними.) Я поглянув на зображення з повідомлення Менси, а тоді позначив собі, де поставив серіал на паузу.

Час зізнатися: насправді я гадки не маю, де ми. У дослідницькому пакеті є — або мала б бути — повна супутникова мала планети. Саме так люди вирішують, де проводити дослідження. Я ще не дивився на мапу і взагалі мало зазирав у дослідницький пакет. На своє виправдання скажу, що ми провели тут двадцять два планетарні дні, а єдиною моєю роботою було стояти неподалік і спостерігати, як люди проводять сканування чи беруть зразки ґрунту, каміння, води й листя. Відчуття нагальності просто не з’являлося. До того ж, як ви могли помітити, мені байдуже.

Тому відсутність на нашій мапі шести секцій виявилася для мене новиною. Пін Лі та Ґуратин помітили відмінності, і Менса захотіла дізнатися мою думку: це просто дешевий дослідницький пакет з баґами чи маємо злам? Я відчув щиру вдячність за те, що ми спілкувалися через потік і вона не примушувала мене говорити через комунікатор по-справжньому. У стані цієї вдячності я навіть висловив чесну думку: ймовірно, наш дослідницький пакет — неякісна дешевка, але єдиний спосіб дізнатися напевне — це вийти з бази, перевірити одну з відсутніх секцій і з’ясувати, чи є там щось, крім нудного планетарного ландшафту. Звісно, я висловився інакше, але мав на увазі саме це.

Вона відволіклася від потоку, проте я лишався напоготові, адже знав, що Менса схильна до швидких рішень, і якщо я повернуся до серіалу, то муситиму знову перерватись. Я глянув на дані з задньої камери з видом на хаб, аби підслухати розмову. Люди хотіли з’ясувати правду і ходили туди-сюди, обмірковуючи, варто чекати чи ні. Вони щойно зв’язалися через комунікатор з «Дельта-Випадом» з іншого континенту, і та група погодилася надати копії відсутніх файлів з дослідницького пакета. Деякі клієнти спершу хотіли перевірити, чи не бракує чогось іще, інші — вийти просто зараз, тощо-тощо, бла-бла-бла.

Я знав, чим усе завершиться.

Передбачалася коротка подорож, що зовсім трохи виходила за межі їхньої звичної зони досліджень. Однак клієнти точно не знали, куди саме летять, а це тривожно з міркувань безпеки. Якби світ існував на засадах розуму, то я мусив би піти сам, але через модуль контролю доводиться перебувати в радіусі ста метрів хоча б від одного з клієнтів, інакше підсмажуся. Команда знає про це, тому якщо я запропоную податися в самостійну подорож через увесь континент, це викличе підозри.

Тож коли Менса знову відкрила потік, повідомляючи, що вони вирушають, я сказав: згідно з протоколами безпеки, маю відправитися з ними.

РОЗДІЛ 3

Ми приготувалися вирушати на початку денного циклу, засвітла. Супутниковий звіт про погоду обіцяв гарний день для польотів та збирання даних. Я перевірив медсистему й побачив, що Бгарадвадж уже прийшла до тями і розмовляє.

Лише допомігши завантажити обладнання до малої цикади, я збагнув, що летітиму у відсіку екіпажу.