Замок

Якийсь час вони мовчки працювали, потім Фріда запитала, чому К. раптом став таким слухняним. Цим питанням вона хотіла висловити співчуття й занепокоєння, але К. подумав, що Фріді майже не вдається виконувати свою обіцянку й захищати його від злісних нападок і наказів учителя, тому сказав, що просто виконує свою роботу, раз уже погодився стати шкільним прислужником. Знову запанувала тиша, а потім К. пригадав собі, що Фріда вже довгий час перебуває в полоні якихось невеселих думок, особливо під час бесіди з Гансом. Тому тепер, закінчивши перетягувати дрова до класу, прямо запитав, що саме так її турбує. Вона відповіла, повільно звівши на нього очі, що нічого конкретного, просто вона думає про господиню і правдивість деяких її слів. Лише після того, як К. наполіг, вона розповіла детальніше, при цьому продовжувала працювати з перебільшеною старанністю, хоча робота майже не просувалася вперед, здавалося, вона просто уникала необхідності дивитися на К. Фріда зізналася, що на початку розмови з Гансом слухала досить неуважно, але кілька фраз К. злякали її і вона почала глибше вникати у зміст його слів. З тієї миті вона чула в цих словах тільки підтвердження застережень господині, в правдивість яких вона ніколи не хотіла вірити. К. не зворушила, а роздратувала неконкретність її слів, плаксива та жаліслива інтонація, а насамперед те, що в його життя знову втручається шинкарка, нехай навіть у спогадах, бо в реальності вона досі не могла досягнути успіху. Він кинув дрова на землю, сів зверху і зажадав повної ясності.