Житіє Моє

Саме так – злочинця в розшуку! Спочатку офіційні особи НЗАМПІС натякали на винагороду, яка мені належить за порятунок людей (вірю, вірю!), потім голосно пропонували за нею з’явитися (знайшли ідіота!), а після того винагороду обіцяли уже за інформацію про мене (піди, ґулів допитай!). До «балакухи» приїжджали гості, однак вона тітка з норовом, вигнала усіх геть. Поступово шум затих, але сам факт того, що чорний маг, який майже рік практикував у óкрузі, був родом з Редстона, стало ясно навіть журналістам.

Кар’єра Едана Сатала як старшого координатора регіону почалася з оглушливого провалу і публічного приниження. Те, що два місяці, які лише й були у розпорядженні координатора, занадто мало для опанування ситуацією, його не надто тішило. Якби Саталу тоді під гарячу руку попався той злощасний маг, до гріхів координатора додалися б тортури і вбивство, але винуватець шумного торжества десь розсудливо зачаївся.

Турбота про душевне здоров’я відповідальних осіб – пряма задача емпата на державній службі. Міс Кевінахарі була впевнена, що які б емоції не кипіли на душі в чорного мага, за два-три тижні кропіткої роботи вона зможе переплавити їх на сухий прагматизм. Якщо більше нічого не станеться. Поки що єдиним побічним результатом скандалу було перенесення регіонального представництва НЗАМПІС із Ґердани в передмістя Редстона.

Доповідь про розслідування в маєтку Фіцротенів міс Кевінахарі робила координатору особисто:

- Цього разу нам пощастило (в якомусь смислі) – він креслив пентаграму на землі. Але якась... собака попорпалася там у всьому, ще і помочилася зверху. Покопавшись в... цьому, наш кращий експерт... Я навіть слів таких не знаю! Коротше, може сказати тільки те, що канал Сили у нашого фігуранта нестандартний. Все.

- Може, мені самому слід з ним поговорити?

- Ні-ні! Ви одне одного вб’єте. На смерть.

Містер Сатал мовчав і навіть емпатка не могла сказати, чи думає він над новою проблемою, чи роздмухує в собі власне роздратування.

- Повідомити результати капітанові Беру? - порушила мовчанку міс Кевінахарі.

- Ні! - стрепенувся координатор.

Емпатка утрималася від коментарів, але містер Сатал щось таке відчув (чи це навики командної роботи в нього покращилися), а тому вирішив додатково пояснити:

- Тебе не здивувало, що він змінив транспорт якраз тоді, коли ми влаштували засідку на вокзалі?

- Дивно, - визнали міс Кевінахарі. - До того він користувався поїздами так часто, що провідники встигли придумати йому прізвисько. Але капітан Бер лояльний, це точно!

- Хто говорив про нього!? В його конторі працює купа народу. Я не хочу власноручно створювати умови для витоку інформації.

Емпатка неохоче кивнула, визнаючи його правоту, і тут же запалилася:

- Ви думаєте, що у нашого мага є якась група підтримки?

- Скорше вже НЕ підтримки, - скривився містер Сатал. - У певних колах знову пішли розмови про Чудесників, що означає – будуть жертви. Але я – не Ларкес! – панькатися ні з ким не буду. Висунуться – голову знесу!

Міс Кевінахарі примирливо похитала головою:

- Для відродження секти потрібен якийсь інкубаційний період, якщо там, взагалі, є чому відроджуватися. Чи ви думаєте, що подія в маєтку – їхніх рук справа?

- Це ти про Ґрокка? - ворухнув бровою координатор. - Єрунда! Старий баран попався в пащу ґоулів, щоби замести сліди. За час, що він був на посаді, в тих місцях пропало семеро, і це тільки ті, про кого ми знаємо. Йому потрібно було всім доказати, що феномен був не такий уже і небезпечний

Цей короткий аналіз прекрасно вписувався в образ розжирілого і знахабнілого чорного мага, якого міс Кевінахарі застала на посаді начальника ВУНФ

- Думаю, мені варто попрацювати з місцевими білими, - наважилися емпатка. – І мені треба познайомитися з інформацією про редстонських Чудесників, якщо вони тут були.

- Скажи секретареві, хай сформує запит, я підпишу, - координатор раптом затнувся, - і ось що ще, міс Кевінахарі...

- Рона, можна просто Рона, - посміхнулася емпатка.

- Так?.. Здóрово! Тоді… Просто, Дан.

Рона Кевінахарі посміхнулася і залишила кабінет старшого координатора регіону, тимчасово розташований у представницькому відділі НЗАМПІС.

Сьогодні вони пройшли важливий етап: перехід до неформального спілкування означав, що Сатал більше не сприймає її як можливу чужу шпигунку. Довіру встановлено! Може виявитися, для різноманітності, що на цей раз керівництво не помилилася з новим координатором – цей чорний вміє тримати себе в руках, легко відходить, готовий пристосовуватися до роботи в команді, а надмірна агресивність в даній ситуації – скорше плюс, ніж мінус. Необхідно відобразити це все у звіті!

Міс Кевінахарі розклалася в коридорі з капітаном Бером, помітивши, що шеф редстонського НЗАМПІС виглядає якось особливо меланхолійно (мабуть, щось приховує) і заспішила до виходу – сьогодні її чекали ще дві оглядові лекції і візит до Університету.