Знахар

– Нам пощастило, що дослідження, яке проведе Азія, консультуватимуть ще кілька людей. Справа не в інтерпретації, але хтось з іншого боку світу завжди може знати те, чого ми не знаємо тут. Я найбільше розраховую на свого колегу зі Сполучених Штатів, у них там дуже широка програма експериментальних досліджень. Цілком можливо, що вони підштовхнуть вас на якусь першокласну терапію, хто знає.

– Я чесна з хлопцем, а ти тут йому вселяєш надію. Вітусь!

– Така в мене природа, я оптимістично дивлюся на світ. Ось чому тобі було з ким піти випити в коледжі, зміючка.

– Фак'ю!

– І я тебе теж.

– Тепер, коли ми з’ясували це, ходімо.

Дослідження нічим не відрізнялися від тих, які Кшисєк уже неодноразово проходив. У нього взяли кров, виміряли артеріальний тиск, зробили сканування, дали звуковий сигнал, він ліг, він встав і так далі. На жаль, під кінець доктора Харенду терміново викликали до пацієнта. Вона поцілувала хлопця в щоку, сказала, що її технік закінчить аналізи, вона подивиться на них сьогодні ввечері або завтра вранці й негайно зателефонує Кшисеві. Він попрощався з нею з усмішкою та вірою, що побачить її знову.

Звісно, ​​внутрішній насмішник, який уже деякий час дрімав, не проминув відповісти новому коханню сміхом і жартами про те, що йому тут за три чверті до смерті, а він за дупами ганяється.

Після досліджень Вітольд Карасінський провів його до машини і попрощався з ним, як з найкращим приятелем.

– Дуже сподіваюся, що ми ще побачимося. Мій брат попросив мене передати тобі, що він проведе ці консультації з поліцією. Він спробує подзвонити тобі сьогодні.

– Тож попереду мене чекає вечір, насичений цікавими дзвінками. Один від Азії, другий від твого брата.

– Можливо, обидва дзвінка з хорошими новинами. Цього і тримаємось. Поки що!

– Всього!



У його (тимчасовому) домі на нього чекала обов’язкова композиція: розлючена Вероніка, схвильований Генрі та безпристрасний Якуб.

Джерело злості Вероніки Кшисєк розглядав як власну недбалість. Він не приділяв їй такої уваги, як минулого разу, і Якуб здебільшого опікувався ним або виїжджав на пошуки невловимого вбивці.

Генрі, у свою чергу, виявляв нездорове хвилювання з тієї причини, що обидва джентльмени оголосили хлопцеві при вході: прийшов ще один лист. У змісті, звичайно, номер два, а на штампі...

- І ось тут стає до біса цікаво, — сказав поліцейський, простягаючи хлопцеві конверт.

РОЗДІЛ 19

Марек Шорца досить спокійно сприйняв інформацію про лист. Кшисєк почав підозрювати, що його брат насправді не був нечутливим гадом, а що робота в поліції просто навчила його повністю контролювати свої емоції.

– Ви думаєте, що це місце без будь-якого зв’язку? – запитав він нарешті холодним тоном.

– А ви думаєте інакше? – відповів Марек.

– Сандомир! Майже напевно, це пов’язано з нами, одним із нас. - Кшисєк був трохи злий на брата. – Якщо наш тип стежить за поліцією, а судячи з його кмітливості, я впевнений, що це саме так, то це звичайне посилання на вас. Однак він якимось чином втягнув Якуба в свій сатанинський план, тож він може знати і про мене. Найгірше, що я можу придумати, це поєднання цих двох варіантів. Це означає, що наразі вбивця царює на шаховій дошці.

– Але, можливо, він не знає, що ми на крок попереду нього.

– Може бути й таке. Давайте скористаємося цим. Завтра в Сандомирі буде труп. Ми це знаємо, ми знаємо місто, це дає нам величезну перевагу.

– Звичайно, я не збираюся применшувати це. За мить я даю сигнал команді, і ми вирушаємо до нашого улюбленого Сан-Домінго.

– Я теж іду. Тільки мамі нічого не кажи, я тут побуду трохи, потім мені треба повертатися.

– Кшисєк, зрозумій мене правильно, але я не хочу, щоб хтось із цивільних плутався у мене під ногами.

– Марек, не зрозумій мене неправильно, але мені наплювати. Побачимось завтра. Привіт!

– Привіт.



Лежачи в ліжку близько третьої години ночі, Кшисєк міг спокійно підсумовувати минулий вечір і вважати його вдалим. Почати з того, що вечір довелося б розділити на дві частини: класичну, з нарадою, і другу, яка вибухнула через накопичену злість.

Коли Кшись повернувся з Жешува, Генрі і Якуб показали йому листа. Штамп з чітко надрукованою назвою "Сандомир" різав очі й одразу викликав лавину думок. Різних думок. Від таких, як: "він розумний вбивця" до: "ми спіймаємо сучого сина на нашій території". Агент Малдер виявив мізерний оптимізм, чітко заявивши, що він занадто велика риба, щоб до нього підступитися. Мабуть, Марек думав так само.

Ще одним сюрпризом для Кшисєка стала жорстка заява Якуба.

— Я з вами не їду.

Звісно, ​​хлопець одразу погодився на поїздку до Сандомира, бажано зараз, одразу. Генрі аплодував йому й почав міркувати, чи поїхати йому службово чи приватно. Нарешті він вирішив забрати поліцейську відзнаку, пістолет і свій службовий автомобіль "кіа". Про це він повідомив своєму начальнику, який, уже знайомий із темою, повідомив, що їде з ним. Якраз протилежність Якову, який категорично відмовився їхати до старовинного міста.