Читаем Анексія: Острів Крим. Хроніки «гібридной війни» полностью

Хоч як це парадоксально звучить, але депутати Держдуми попросили в цей день західних політиків покарати їх санкціями, про що написала Лента.Ру з посиланням на ИТАР-ТАСС. Серед більшості депутатів навіть почалися змагання, щоби потрапити до американського та європейського санкційного списку. Російські парламентарії щиро обурювалися, якщо не знаходили себе в переліку прізвищ указу Барака Обами, підписаному напередодні. Очевидно, така гра у значимість показувала нерозуміння подальших тяжких наслідків для більшості російських політиків. Вони сприймали це захопливою грою, у якій поява прізвища в санкційному списку давала змогу його власнику довести свою лояльність президенту Владіміру Путіну. За пропозицію ввести проти них самих санкції з боку США та ЄС проголосували 373 депутати. А щоби, як то кажуть, двічі не вставати, 436 депутатів Держдуми ще й проголосували за закон «проти гей-пропаганди».

Ось спогади Іллі Пономарьова щодо санкцій: «Після голосування до мене підходили купа народу в Думі. І серед тих, хто підходив, домінуючим настроєм була заздрість. Говорили: «От ти сука, на нас санкції накладуть, а ти — чистенький будеш. У нас активи заберуть, судити будуть, а тебе не чіпатимуть».

Але потім, коли виявилося, що санкції мають вибірковий характер, вони заспокоїлися та почали на мене тицяти пальцем: мовляв, так тобі й треба!».

Slon.ru писав: «Лідер ЛДПР Владімір Жиріновскій негайно пояснив, чому одні потрапили в список, а інші ні: «Мене от не включають, а Міронова включили — бо знають, що він нічого їм не зробить! А я б їм улаштував!!! І взагалі, — раптом перейшов він на особистості, — ще питання, а чи потрібен нам лідер фракції з «чорного списку»?» — «От мерзотник!» — раптом пролунав на тлі цієї тиради чийсь голос. Утім, сказано було із захопленням — приблизно як: «От уже сучий син!»684.

Заява МЗС РФ була витримана в кращих традиціях брежнєвського міністра закордонних справ Андрєя Громика: «Було підкреслено, що жителі республіки демократичним шляхом, відповідно до міжнародного права й Статуту ООН зробили свій вибір, який Росія приймає й поважає. Уведені ж США та Євросоюзом санкції абсолютно неприйнятні та без наслідків не залишаться»685.

«Українська правда» повідомила: «Близько 40 озброєних людей у камуфляжі перекрили в'їзд до КПП військової частини 4068 в Севастополі. О 23:00 17 березня українським військовим був поставлений ультиматум — до опівночі здатися. Станом на 00:06 українські військові не ухвалили рішення з приводу ультиматуму. Збройні загарбники поки також не застосовують жодних дій».

О 9-й ранку «самооборона» Аксьонова викрала ще одного українського офіцера. За повідомленням Владислава Селезньова, 30 представників «самооборони» проникли на територію квартирно-експлуатаційної частини (КЕЧ), після чого силоміць забрали із собою начальника КЕЧ підполковника Владислава Нечипоренка.

Як стало відомо цього дня, напередодні невідомі побили в Ялті українського журналіста газети «Сегодня» Дмитра Бунецького і фотокора Сергія Ніколаєва. Вісім невідомих напали на журналістів біля гімназії імені Чехова, завдали їм численних ударів, розбили обличчя, вибили зуби, відібрали в них телефони й документи.

Цього дня в Криму продовжувалося мародерство комерційної власності українських підприємств. Так, нападу кримської «самооборони» та ко-зачків із Росії піддався центральний автосалон «Богдан Авто» у Сімферополі. Журналістську групу кримськотатарського телеканалу АТЙ, яка знімала ці безчинства мародерів, представники самооборони взяли в заручники, по-звірячому побили, відібрали в них усю редакційну техніку й паспорти.

Близько 13:00 Владислав Селезньов повідомив, що до Кіровського військового летовища російські військові доправили 11 зенітно-ракетних комплексів «Оса». А вже о 13:30 — що в Сімферополь до військового містечка прибули два «КамАЗи» з російськими військовими.

О 15:00 за московським часом розпочалася 45-хвилинна промова Вла-діміра Путіна в Георгіївському залі Кремля, де були присутні всі найвищі посадові особи Росії, включаючи прем'єра Дмітрія Мєдвєдєва, спікера Держдуми Сєргєя Наришкіна, спікера Ради Федерації Валентину Матвієн-ко, главу Верховної Ради Криму Володимира Константинова, самопрого-лошеного голову Радміну Криму Сергія Аксьонова та «народного мера» Севастополя Алєксєя Чалого. Останній був одягнений не за дрес-кодом у костюм, а в чорну «водолазку».

Перейти на страницу:

Похожие книги

Афганская война. Боевые операции
Афганская война. Боевые операции

В последних числах декабря 1979 г. ограниченный контингент Вооруженных Сил СССР вступил на территорию Афганистана «…в целях оказания интернациональной помощи дружественному афганскому народу, а также создания благоприятных условий для воспрещения возможных афганских акций со стороны сопредельных государств». Эта преследовавшая довольно смутные цели и спланированная на непродолжительное время военная акция на практике для советского народа вылилась в кровопролитную войну, которая продолжалась девять лет один месяц и восемнадцать дней, забрала жизни и здоровье около 55 тыс. советских людей, но так и не принесла благословившим ее правителям желанной победы.

Валентин Александрович Рунов

Военная документалистика и аналитика / История / Военная документалистика / Образование и наука / Документальное
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах
Брежневская партия. Советская держава в 1964-1985 годах

Данная книга известного историка Е. Ю. Спицына, посвященная 20-летней брежневской эпохе, стала долгожданным продолжением двух его прежних работ — «Осень патриарха» и «Хрущевская слякоть». Хорошо известно, что во всей историографии, да и в широком общественном сознании, закрепилось несколько названий этой эпохи, в том числе предельно лживый штамп «брежневский застой», рожденный архитекторами и прорабами горбачевской перестройки. Разоблачению этого и многих других штампов, баек и мифов, связанных как с фигурой самого Л. И. Брежнева, так и со многими явлениями и событиями того времени, и посвящена данная книга. Перед вами плод многолетних трудов автора, где на основе анализа огромного фактического материала, почерпнутого из самых разных архивов, многочисленных мемуаров и научной литературы, он представил свой строго научный взгляд на эту славную страницу нашей советской истории, которая у многих соотечественников до сих пор ассоциируется с лучшими годами их жизни.

Евгений Юрьевич Спицын

История / Образование и наука