Микола Балан: «
Це все відбувалося зранку. Приблизно о сьомій годині ранку під'їхав голова Ради міністрів Криму, Могильов Анатолій Володимирович, спробував розібратися в ситуації, послухав пропозиції й каже: «Я піду зараз до них на перемовини, дізнаюся, чого вони хочуть». Прийшов звідти й каже: «Був там, побачив, що вони в балаклавах, озброєні».Але ми бачили, що вони озброєні, ще на камерах: у них були РПГ-18, тобто гранатомети, були кулемети, були снайперські гвинтівки, не тільки звичайна стрілецька зброя. Він каже, що його пустили лише до входу, він запитав, хто вони такі, що відбувається. Відповіли, що вони не уповноважені ні з ким розмовляти, треба розмовляти з керівництвом, вони ні на які запитання не відповідатимуть. Він залишив їм чи то свій номер телефону, чи візитівку, щоби старший зв'язався з ним — якщо вони не уповноважені, то нехай подзвонить той, хто має право. Пішли звіти в Київ про зміну ситуації. Потім, приблизно о дев'ятій годині ранку, хтось надав інформацію, що Константинов зібрав депутатів у Верховній Раді. У той час Верховна Рада теж була захоплена, і там знаходилися люди».
У свою чергу, Олександр Турчинов
розповідає про головний фактор, який уможливив окупацію півострова: «Проблема із силовим варіантом придушення сепаратизму у Криму відразу відчулася, коли я дав команду тодішнім Внутрішнім військам, які там знаходилися, оточити захоплений парламент, для підготовки штурму. Оточення протрималось декілька годин. Місцеве проросійськи налаштоване населення оточило Внутрішні війська, які стояли в оточенні, і ті без спротиву просто розійшлись. Узагалі, кримські ЗСУ були в своїй масі укомплектовані місцевими контрактниками, для яких служба була лише заробітком плюс діти — солдати-строковики. Ось такий реальний потенціал та можливості в нас були. Але головним фактором, що дозволив окупувати півострів, окрім зради та безсилля армії, — була підтримка дій російських військових одурманеними російською пропагандою місцевими жителями. Саме це стало прикриттям для воєнної агресії».Кореспондент повідомив, що захоплення адмінбудівель відбулося о 4:20: «Близько 30 осіб, озброєних автоматичною та іншою стрілецькою зброєю, почали стріляти у скло вхідних дверей, таким чином раптово змогли увірватися всередину та знешкодити охорону, яка там була. <...> Очевидець Леонід із Сімферополя розповів, що на питання учасників акції «Хто вони?» загарбники відповіли, що вони росіяни. Водночас коли їм поставили питання про те, що робити далі учасникам мітингу, один із нападників відповів: «Нехай збирають народ і вибирають собі керівників». Він також уточнив, що загарбники були дуже добре озброєні. «Як морські десантники у фільмах», — уточнив Леонід»56
.