Читаем Байки полностью

Байки

Іде циган по діброві(Десь лихе носило),При нім пара вареників,Люлька та кресило.Чорний, темний, як та хмара,По лісі блукає:Іскривився, курить люльку…Аж Лев вибігає.Вибігає, став, питає:«Хто ти, чорний враже?»«Скажи перше, хто ти, враже?» –Циган йому каже.Стрепенув звір головою,«Я Лев», – промовляє.«Ти Лев собі, а я Пролев!» –Циган відвічає.«Ходім битись!» – Лев говорить.«Та ходімо, враже!Тілько я ще не обідав», –Циган йому каже. –Як даси чого поїсти,Трохи підкріпитись,Тоді піду із тобоюВ чисте поле битись!»«Та нічого, – Лев говорить, –З тобою робити!Мушу тобі на закускуХоч телицю вбити!..»І кинувся межи стадо,Телицю вбиває;Шабатує пазурами,Шкуру іздирає.Оббілував, як годиться,Сів коло телиці;А цигану дає шкуруІ шле до криниці:«Біжи, – каже, – до криниці,Та не забавляйся:Як набереш води повну,Бігцем повертайся!»Пішов циган, не вертає,Сидить та й копає…Лев приходить. «Що ти робиш?» –Цигана питає.«Таже бачиш, що я роблю:Криницю копаю!Що я тобі шкурлатамиВсе черпати маю?!Принесу тобі криницю,Та й роби, що знаєш!»«Ну, небоже, – Лев подумав, –Добру силу маєш!..»І нагнувся, сам за шкуру,Води набирає,А цигана за дровамиУ ліс посилає.Пішов циган, не вертає,Тілько дуби в’яже…Лев приходить: «Що ти робиш?» –Циганові каже.«Таже бачиш, що дубинуДокупи збираю;Отак візьму усю разомТа й повириваю!..»Подивився Лев могучий,Махнув головою:«Оце, – думає, – на лихо,Здибався з бідою!..»Бере його до телиціЖиво відсилає,А сам дуба молодогоПри землі ламає.Зламав дуба молодого,На кряжі кряжуєТа й, сердешний, нагадався,Що вогню бракує…Приніс дрова та й гадає,Де вогню узяти.Але циган йому каже:«А що, Леве-брате?Вдарим в камінь пазурами!Хто вогню добуде,То той у нас і без бійкиНайсильніший буде!»Пішли вони до каменя,Разом поставали,Як ударив Лев у камінь –Пальці позлізали…Заревів Лев, підняв лапи,Лапи об’юшило!А наш Пролев добуваєГубку та кресило.Як ударив – скала цілаВ іскрах загорілаІ доразу суха губкаДимом задиміла…Ідуть вони до телиці,Вогонь розкладають;Розбатовують телицю,Стегна запікають.Запікають тлусті стегна,Обід спорядили,Спорядили обід пишний,На двох розділили.Посідали і балюють:Лев аж припадає;А що циган вже й наївся, –Решту розкидає.А за ним голодні птахиКупами літають;Що розкине, поїдаютьТа розволікають.Лев поглянув – його ПролевВже й кісток не має,Лежить собі проти сонця,Живіт вигріває.«Що, Пролеве, будем битись?» –Лев несміло каже.«Та вже ж битись, не миритись!Але чекай, враже:Возьми перше стисни камінь –Як води добудеш,То тоді ти і без бійкиНайсильнішим будеш!..»Бере камінь Лев у лапи,Потряс головою;Як потисне… камінь тріснув,Сиплеться мукою…«Видиш, враже, – циган каже, –Й води не добудеш!Та як же то ізо мноюБоротися будеш?Отак тисни, як я тисну» –Циган промовляєТа руками вареникаЩосили стискає.Заюшила сироватка…«Видиш, – циган каже, –Що вас двадцять таких левівТого не докаже!»Та ще лучче вареникаПеред Левом тисне!«Ану тепер, – каже циган, –Хто з нас лучче свисне?»Підійнявся Лев могучий,Як на лапи стане,Та як свисне, та як клясне.Аж волосся в’яне!..«Тепер я вже, – циган каже, –Тілько не дивися!А то й очі повилазять,І сам повалишся!»Лев нагнувся, сплющив очі,Стоїть, ані писне…А той його ломакоюЯк під вуха свисне!Зашуміло, загуділо,Й задзеленькотіло,І в очах стома свічкамиЗапалахкотіло…«Не чорти ж мені надалиЗ тобою зчепитись…Ні, небоже, що вже хочеш,А не буду битись!»«Е, боїшся, бісів Леве! –Циган став казати, –Неси, враже, шкуру грошейДо моєї хати:Тоді тілько я з тобоюМиром помирюся…А не хочеш, то я заразІз тобою б’юся!..»Став, подумав Лев могучий:Нічого діяти!Коли хоче біда грошей,То тра біді дати…Бере шкуру, йде за грішми,Повну набирає,Несе її за циганом,Аж чоло впріває…Привів циган його в кузнюМежи циганята.«Скидай, – каже, – Леве, шкуру,Ото моя хата!»Лев скидає йому шкуру,Кузню оглядає;Аж циганя із-під вугляШтабу витягає.Розпалилась тая штаба,Світить і біліє,Розсипає кругом іскри…Жаром червоніє…«Що то, брате, за відміна?» –Лев почав питати.«А попробуй, – циган каже, –То сам будеш знати!»Як вхватився Лев за штабу –Боже, твоя воле!..Завертівся, замотавсяТа кулею в поле!..«Нехай же їм сто чортяків!Каже коло ліса. –Щоб минутку ще потримав,То б згорів до біса!..»

Читаем Байки полностью

Байки

Похожие книги

Все жанры