Безлюдні острови 14-16

Тоді в'язень спокійно сказав, що хоче піти замість одного з обраних. Я не знаю, що завадило Фріцшу, який щодня вбивав сотні людей, застрелити його на місці. Цього ніхто не очікував. Фріцш запитав:

- Для чого?

- У нього є жінка і діти, а я — католицький священик, самотня людина.

- Замість кого ти хочеш?

- Замість нього, — показав на мене отець Кольбе.

Мене витягли з цієї десятки. Я пройшов біля отця Максиміліана, який залишився там у строю. Ми нічого не сказали один одному, я навіть не міг сказати: "Дякую" (...) 14 серпня 1941 року есесівець увійшов у камеру голодування і зробив отцю Кольбе укол фенолу...".

(зі спогадів в’язня № 5659 Францішека Гайовнічека, записаних у Непокаланові 1945 р.).

Рудольф Гесс (фотографія, зроблена у в'язниці, в 1946 році)

ВПРАВА 3 - ЖІНКИ

ТЕЗА:

"…Все, що я сказав вище, також стосується, відповідно, і жінок (…) Я завжди дуже поважав жінок. Проте в Освенцимі я зрозумів, що моя фундаментальна позиція повинна бути обмеженою і що за жінкою потрібно спочатку ретельно спостерігати, перш ніж ставитися до неї з усією повагою".

(зі "Спогадів Рудольфа Гесса...").

АНТИТЕЗА:

"Під час селекції транспорту мою увагу (…) привернула одна молода жінка. З нею на той час було двоє маленьких дітей. Вона не виглядала єврейкою. Після цього дітей з нею вже не було. До кінця вона вешталася біля багатодітних і ще не роздягнених жінок, тепло розмовляла з ними, заспокоювала дітей. Однією з останніх увійшла до бункеру. Вона зупинилася в дверях і сказала: "Я знала з самого початку, що ми їдемо до Освенціма, щоб бути знищеними; я уникнула класифікації як працездатної, беручи з собою дітей. Мені хотілося відчути все це повністю і з повною свідомістю. Напевно, це триватиме недовго. Будьте здорові!"

(зі "Спогадів Рудольфа Гесса...").

ВПРАВА 4 – ОБЕРШТУРМБАННФЮРЕР РУДОЛЬФ ФРАНЦ ФЕРДИНАНД ГЕСС

ТЕЗА

"… Так, я був жорстким і суворим (…) Я не міг дозволити собі будь-які почуття. Я мусив бути ще більш суворим, нечулим і ще більш безжалісним по відношенню до недолі в'язнів (...) І нехай громадська думка все також бачить в мені кровожерну бестію, жорстокого садиста, вбивцю мільйонів".

(зі "Спогадів Рудольфа Гесса...").

АНТИТЕЗА:

"... Широкі маси навіть не можуть виобразити собі коменданта Освенцима. Ніколи того не зрозуміють, що в нього теж було серце, що він не був поганим (...) Своїм хлистом я майже ніколи не бив свого коня, а ще рідше – в'язнів".

(зі "Спогадів Рудольфа Гесса...").

СИНТЕЗ

"Давайте послухаємо признання прес-аташе однієї великої меценатської федерації; "Нахабні німці що з'являлися в блискучих чоботах та з хлистами? Але ж це дуже сексуально збуджує" ("Ле Монд", 8 жовтня 1982 року).