Безлюдні острови 17-21

Щоб відкрити таємницю, він знову шукав...

І хоч світяться тисячі сонць у мене в голові,

Зразка досконалості не міг він знайти".

Коли я процитував цей віпш старому професору, він скривився:

- Що тут оригінального? Егон Фріделл вже давно зауважив, що оригінальні лише таланти, генії постійно повторюють одні й ті самі істини. І вони продовжують робити ті самі помилки, і якщо вони виживуть і побачать крах своїх пророцтв, вони виголошуватимуть гіркі сентенції, які є плагіатом із творів їхніх попередників. Авіценна був генієм і наївною людиною, що він довів, допомагаючи карматам у Сезамі. Можна бути розумним ідіотом, це не має значення, синку.

Напевно. Наум Голдман, президент Всесвітнього єврейського конгресу, перед власною смертю сказав в інтерв’ю журналу "Шпігель":

- Маркс бачив факти хибно і був генієм. Я хочу висловити це за допомогою одного анекдоту. Хасиди розповідають про чудеса свого рабина. Один із них вихваляє його далекозорість: нещодавно він плакав і кричав: Львів горить! Інший протестує: "Я тільки що зі Львова. Там нічого не горіло". Перший відповідає: "Це не має значення. Важлива лише далекозорість".

ОСТРІВ 19

ПІТКЕРН (ПОЛІНЕЗІЯ)

ДЖОН АДАМС

СИНДРОМ АДАМСА

"Бажання, якого віки в людині не вигасять,

Щоб пана не пізнати, окрім свого бажання,

Ці душі молоді до островів тих манить (...)

Де кожен грот будинком є свободи

Де кожен крок є вільним – де ниви родять садом,

Де весь народ дитиною природи є:

Веселий, вільний, дикий – а щасливий (...)

До островів тих сонячного світу,

Жінок принади рівні жару літа".

(Лорд Байрон, фрагмент поеми "Острів", присвяченій

Бунтівникам з "Баунті")

В стислому значенні СИНДРОМ АДАМСА (всі права щодо назви застережені) означає комплекс хворобливих синдромів, які є приводом і вінчають втечу білого самця християнського віросповідання до обіймів кольорових самиць язичницького віросповідання[5], іншими словами: психоанатичні полюси цієї втечі, другий з яких (кінцеву фазу СИНДРОМУ АДАМСА) можна назвати ПАРАДОКСОМ АДАМСА (всі права...).

У більш широкому сенсі СИНДРОМ АДАМСА означає сукупність хворобливих симптомів, що характеризують втечу білої людини зі світу розвиненої цивілізації в світ екзотичного раю примітивних культур.

У найширшому розумінні СИНДРОМ АДАМСА означає набір симптомів хвороби, які викликають у людини бажання втекти від системи, в якій вона застрягла, куди завгодно, на зелену травку по той бік огорожі. Це найпоширеніший випадок, такий собі колективний психоз виду.

Усі чоловіки більшою чи меншою мірою страждають від тієї чи іншої форми СИНДРОМУ АДАМСА; рівень інтелектуального розвитку тут ні при чому. Решта ж чоловіками лише прикидається.

У 1973 році міністр культури і мистецтва Франції Дрюон заявив в інтерв'ю "Le Monde", що тільки культура і освіта роблять людину вільною і дозволяють їй "смакувати високу людську гідність". Неправда. По-перше: чим вищий рівень освіти та культурної обізнаності, тим чіткіше людина бачить, що вона маріонетка, яка стрибає на ринку суєтності, валяється в бруді людської комедії, створює разом з собою канібальську ферму і, нарешті, він лише вірить у думку Воттса, що "світом править космічний кретин". Потім він починає думати про те, щоб збігти з цього бруду. А по-друге, є дещо, що відкрив Шопенгауер, Фрейд назвав "лібідо", а Юнг зарахував до архетипів людства: сексуальний потяг, якому плювати на вашу освіченість і культуру, і чим більше його стискає корсет цивілізації, тим лютіше він виривається в рай. Від цього можна навіть зійти з розуму, що також є формою втечі.

Стартова лінія була намальована кілька століть тому на берегах Європи, звідки нові аргонавти вирушали назустріч південному сонцю, шукаючи Золотого Руна та земного Едему. Дзеркалом цієї туги були численні "Утопії", майже завжди розташовані на міфічних островах щастя.