Читаем Бот полностью

О 20:00 того ж дня Джеймі Макака добровільно здався поліції, попередньо написавши розгорнуте зізнання в усіх своїх злочинах. Документ зайняв вісім аркушів А4 і містив у собі не тільки перелік злочинів, але й детальний опис схем поставки наркотиків до Антофагасти і Сантьяго-де-Чилі, включно з паролями, іменами кур’єрів та адресами криївок. Поліцейським Чилі та Болівії знадобилося два місяці для того, щоб переловити всіх, кого набожний карлик згадав у своєму автобіографічному маніфесті.

Відтоді Джеймі більше не називали Макакою. У тюрмі коротун невтомно переповідав історію про те, як Бог послав до нього ангелів. Ангели прийшли і попросили 39 протигазів і ще трохи якихось таблеток. Він уже забув, яких саме. А потім пішли. Оскільки з першого разу Джеймі не догнав, що до нього навідались посланці Божі, через два тижні Всевишній спустився особисто. У просвітницьких цілях смальнув пігмея блискавкою. Після такого діватись було нікуди — і Джеймі прозрів. Тож у в’язниці куцого чилійця нарекли Джеймі-Що-Бачив-Бога. Іноді Джеймі надміру захоплювався деталями і яскраво розписував, як на своєму шляху до Господа він тричі обісрався: один раз під час зустрічі з Мовчазними Ангелами, і цілих два рази — в момент особистої аудієнції. Через це позаочі його величали менш пафосно, але так само божественно — Джеймі Дристун.


CXXX



Середа, 2 вересня, 03:18 (UTC –4) Міжнародний аеропорт «Артуро Меріно Бенітес»


Грошей на готель усе одно не вистачило б. Купивши квитки, Тимур, Лаура та Ріно залишилися ночувати в аеропорту Сантьяго.

Тимуру не спалося. Згрібши рештки грошей, які лишилися після купівлі квитків та спустошення аеропортового кафе, хлопець подався шукати інтернет-точку. Йому пощастило. В одному із залів надибав два комп’ютерні бокси. Заплативши за годину доступу до мережі, Тимур запустив «Skype».

В Україні було двадцять по дев’ятій ранку. Аліна була онлайн. Тимур двічі клацнув на рядку з її іменем. Після десятка гудів прозвучало характерне клацання, просигналізувавши про встановлення зв’язку.

— Доброго ранку… — тихо привітався хлопець.

Дівчина мовчала.

— Я тебе не розбудив? — Тимур завбачливо не вмикав режим відеозв’язку. Аліна чула його голос, але бачила перед собою чорний екран.

— Це… ти?.. — зрештою озвалася дівчина. Голос був розлючений.

— Це я, — просто сказав Тимур. — Я повертаюсь.

— Ага.

Він зітхнув:

— Знаю, мені багато чого треба розказати.

— Можеш не напружуватися.

— Навіть так… Хочеш сказати, між нами все скінчено?

Вона не відповіла. У Тимура відлягло від серця.

— Що б ти там не накрутила, не роби поспішних висновків. Завтра я прилітаю до Києва. Ми зустрінемось, і я все поясню. Я хочу, щоб ти просто мене вислухала, — насправді він поняття не мав, як виправдовуватиметься. Казати правду хлопець не збирався.

— А де ти зараз?

— В аеропорту Сантьяго-де-Чилі.

— Гаразд, — апатично промовила Аліна. — Прилетиш, тоді подзвониш.

Тимур не зміг прочитати, що ховається за її холодним тоном.

— І ще… Грошей не буде.

— Яких грошей?

— Мені не заплатили.

— Що? — в панцирі показної байдужості з’явилася тріщина.

— Я не мав можливості написати, бо мене… нас усіх утримували, як у тюрмі. Потім усе пішло шкереберть. Я радію, що живим лишився. Про обіцяну платню можна забути. Я вертаюсь без грошей. Узагалі.

Аліна пригадала мамині слова: «Він і не їхав нікуди, я певна. Зараз, мабуть, валяється в обнімку з якоюсь шльондрою».

— Ти брешеш! Де ти був увесь цей час?

Тимур не стримався. Повів мишею і натиснув на кнопку із зображенням відеокамери, ввімкнувши відео. На екрані Аліниного ноутбука з’явилось зображення зони відправлень аеропорту «Артуро Меріно Бенітес». Перед камерою застигло обличчя Тимура: запалі щоки, засохла до бурої кірки кров, порепані губи, синці під очима.

— Я не брешу…

— Ти… ти… Що з тобою сталося? Хто це зробив?

— Ти не повіриш, але це боти.

— Що? Які боти? Чому ти не можеш розповісти все, як є? Будь ласка, Тимуре! Я все зрозумію.

Тимура аж замлоїло від злості. Йому закортіло розкричатися на неї. Хотілося обзивати найгіршими словами. Загорлати на все горло: «Ти, тупа курка! Ні хріна ти не зрозумієш! Мені довелося вбити невинну жінку! І це не був самозахист, бо вона не могла зашкодити мені!» Бажання зірватись було непереборним.

Хлопець стримався. Він сам не знав як, але приборкав себе.

— Ти все ще чекаєш мене?

— Звісно, я тебе чекаю.

— Я читав твій лист. Той, що останній. Прочитав два дні тому.

Аліна не стрималась і кокетливо всміхнулася.

— Нічого не було. Я просто злилася на тебе.

— Ми ще про це поговоримо.

Тимур не збирався промовляти ці слова аж так грубо. Він сам собі здивувався. Відтак зрозумів, що після атакамської історії ніколи не стане таким, як раніше, і навряд чи колись позбудеться сталевих ноток і різкості в голосі. А ще він раптом усвідомив, що ніколи не захоче дітей. Принаймні точно не сина. Він просто спати не зможе, коли хлопчик досягне дванадцятирічного віку.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Заживо в темноте
Заживо в темноте

Продолжение триллера ВНУТРИ УБИЙЦЫ, бестселлера New York Times, Washington Post и Amazon ChartsВсе серийные убийцы вырастают из маленьких ангелочков…Профайлер… Криминальный психолог, буквально по паре незначительных деталей способный воссоздать облик и образ действий самого хитроумного преступника. Эти люди выглядят со стороны как волшебники, как супергерои. Тем более если профайлер – женщина…Николь приходит в себя – и понимает, что находится в полной темноте, в небольшом замкнутом пространстве. Ее локти и колени упираются в шершавые доски. Почти нечем дышать. Все звуки раздаются глухо, словно под землей… Под землей?!ОНА ПОХОРОНЕНА ЗАЖИВО.Николь начинает кричать и биться в своем гробу. От ужаса перехватывает горло, она ничего не соображает, кроме одного – что выхода отсюда у нее нет. И не замечает, что к доскам над ней прикреплена маленькая инфракрасная видеокамера…ИДЕТ ПРЯМАЯ ИНТЕРНЕТ-ТРАНСЛЯЦИЯ.В это же время «гробовое» видео смотрят профайлер ФБР Зои Бентли и специальный агент Тейтум Грей. Рядом с изображением подпись – «Эксперимент №1». Они понимают: объявился новый серийный маньяк-убийца –И ОБЯЗАТЕЛЬНО БУДЕТ ЭКСПЕРИМЕНТ №2…Сергей @ssserdgggМайк Омер остается верен себе: увлекательное расследование, хитроумный серийный маньяк. Новый триллер ничем не уступает по напряжению «Внутри убийцы». Однако последние главы «Заживо в темноте» настолько жуткие, что вы будете в оцепенении нервно перелистывать страницы.Гарик @ultraviolence_gВторая книга из серии "Тайны Зои Бентли" оказалась даже лучше первой части. Новое расследование, новые тайны и новый безжалостный серийный убийца. Впечатляющий детективный триллер, где помимо захватывающего и динамичного сюжета, есть еще очень харизматичные и цепляющие персонажи, за которыми приятно наблюдать. Отличный стиль повествования и приятный юмор, что может быть лучше?Полина @polly.readsОх уж этот Омер! Умеет потрепать нервишки и завлечь так, что невозможно оторваться даже на минуту. Безумно интересное расследование, потрясающее напряжение и интрига в каждой строчке, ну а концовка…Ксения @mal__booksК чему может привести жажда славы? На что готов пойти человек, чтобы его заметили? В сеть попало видео, где девушку заживо хоронят в деревянном ящике, но никто не знает откуда оно появилось. История Убийцы-землекопа пронизывает читателя чувством первородного страха неизвестности и темноты. До последних слов вы не будете чувствовать себя в безопасности.

Майк Омер

Детективы / Триллер / Зарубежные детективы