Читаем Бот полностью

— Нема про що говорити, — м’яко промовила дівчина. — Я люблю тебе… Хоч ти й козел, яких ще пошукати. І щоб ти знав: це було твоє останнє відрядження. Перед наступним тобі доведеться просити розлучення, і я тоді затягаю тебе по…

Тимуру не хотілося її слухати. Він хотів її бачити, але не чути.

— Тоді чекай мене. Завтра я буду…

І розірвав зв’язок.



CXXXI



Середа, 2 вересня, 16:42 (UTC –4) Міжнародний аеропорт «Артуро Меріно Бенітес» Термінал I, ґейт № 21


Ріно причвалав до ґейту № 21 проводжати Тимура і Лауру. Зовсім скоро рейсом AF 401 авіакомпанії «Air France» француженка та українець відправлялись до Парижа. Виліт був запланований на 17:30. На табло праворуч від основних воріт ґейту блимали номер рейсу та яскравий підпис «AF 401 — BOARDING». Попереду на них чекало тринадцять виснажливих годин польоту через Атлантику. Найдовше доведеться добиратися Тимуру. В аеропорту Парижа він пересідатиме на літак «Міжнародних авіаліній України» (рейс PS 9282), котрий о 12:35 вирушить до Києва.

Сам Хедхантер о 18:25 летів до Сан-Паулу. У Бразилії він мусив почекати три години, після чого лайнером «Airbus A340» авіакомпанії «South African Airways», флагманського перевізника Південно-Африканської Республіки, попрямує до Йоганнесбурга. Для того, щоб потрапити на посадку на рейс до Сан-Паулу, Хедхантеру доведеться перейти з терміналу І в термінал D. Утім, велетень мав достатньо часу.

Поранення Лаури і Тимура помалу загоювалися. Попри це як опіки француженки, так і колоритний візерунок з подряпин на обличчі українця все ще впадали в очі. Пасажири, що вишикувались у чергу біля ґейту № 21, час від часу кидали на них занепокоєні погляди. Хлопець і дівчина справляли враження людей, які усюди тягнуть за собою здоровенний мішок із проблемами. В принципі, таке припущення було недалеким від істини.

Лаура і чоловіки затрималися біля кінця черги. Ніхто не знав, з чого почати прощання.

— Добре, — нарешті озвалася дівчина, — нам пора завантажуватись.

— Ага, — глухо підтакнув амбал, — гарного польоту.

— І тобі, Ріно, — сказав Тимур.

— Дякую.

Українець простягнув йому руку:

— Хотілося б сказати щось на зразок: було приємно познайомитись. Але після всього іноді здається, що краще б ми ніколи не бачилися.

Хедхантер посміхнувся і потиснув правицю Тимура:

— Попустись, фелла. Все позаду. І забудь. Думаю, вам не варто нагадувати: тримаємо язики за зубами. Нікому ані слова. Навіть рідним.

— Звісно, — погодилась Лаура. — Про що мова…

На табло спалахнуло «FINAL CALL». Працівниця чилійського офісу «Air France» скликала останніх пасажирів:

— Це останній заклик! Усі, хто зареєструвався на рейс AF 401 компанії «Air France» до Парижа, будь ласка, пройдіть до ґейту № 21.

— Окей, — Ріно ляснув Лауру по плечі. — Шуруйте.

— Бувай, Ріно.

— Бувайте…

Лаура і Тимур попрямували до входу в рукав, що вів до білосніжного «Boeing 777-228ER». Амбал задумливо проводжав їх очима. Ліворуч від Хедхантера працював телевізор. Канал «BBC World News». Диктор розказувала про звіряче вбивство одинадцятьох селян у Болівії. Ріно неуважно дослухався:

«Місцева влада доповідає про одинадцять загиблих на південному заході Болівії. Жертвами розбійного нападу стали жителі гірського селища Уюні. Увечері 1 вересня двоє підлітків увірвались у приміщення супермаркету. Нападники без попередження накинулися на болівійців, які знаходилися в магазині. Від ударів примітивними кам’яними знаряддями дев’ять чоловік загинуло на місці. Двоє померли пізніше у лікарні. За свідченням очевидців, яким вдалося врятуватися під час нападу, юні нападники були близнюками…»

Ріно раптом відчув, що підлога під ним палає. Він не хотів, але якась сила примусила повернути голову. Вся увага зосередилась на новинах. Диктор провадила далі:

«…мали виразну європейську зовнішність, хоча поводилися, цитую: по-дикунськи агресивно. Близнюки взяли з собою теплий одяг, продукти харчування і зникли в невідомому напрямку. Поліція департаменту Потосі сформувала фоторобот підозрюваних…»

Далі Хедхантер не чув жодного слова. Побачене оглушило його. З екрана на велетня дивились два акуратно вималювані боти. Той самий вирячкуватий вираз очей. Гострі вилиці. Запущене світле волосся. Голі по пояс.

Перейти на страницу:

Похожие книги

Заживо в темноте
Заживо в темноте

Продолжение триллера ВНУТРИ УБИЙЦЫ, бестселлера New York Times, Washington Post и Amazon ChartsВсе серийные убийцы вырастают из маленьких ангелочков…Профайлер… Криминальный психолог, буквально по паре незначительных деталей способный воссоздать облик и образ действий самого хитроумного преступника. Эти люди выглядят со стороны как волшебники, как супергерои. Тем более если профайлер – женщина…Николь приходит в себя – и понимает, что находится в полной темноте, в небольшом замкнутом пространстве. Ее локти и колени упираются в шершавые доски. Почти нечем дышать. Все звуки раздаются глухо, словно под землей… Под землей?!ОНА ПОХОРОНЕНА ЗАЖИВО.Николь начинает кричать и биться в своем гробу. От ужаса перехватывает горло, она ничего не соображает, кроме одного – что выхода отсюда у нее нет. И не замечает, что к доскам над ней прикреплена маленькая инфракрасная видеокамера…ИДЕТ ПРЯМАЯ ИНТЕРНЕТ-ТРАНСЛЯЦИЯ.В это же время «гробовое» видео смотрят профайлер ФБР Зои Бентли и специальный агент Тейтум Грей. Рядом с изображением подпись – «Эксперимент №1». Они понимают: объявился новый серийный маньяк-убийца –И ОБЯЗАТЕЛЬНО БУДЕТ ЭКСПЕРИМЕНТ №2…Сергей @ssserdgggМайк Омер остается верен себе: увлекательное расследование, хитроумный серийный маньяк. Новый триллер ничем не уступает по напряжению «Внутри убийцы». Однако последние главы «Заживо в темноте» настолько жуткие, что вы будете в оцепенении нервно перелистывать страницы.Гарик @ultraviolence_gВторая книга из серии "Тайны Зои Бентли" оказалась даже лучше первой части. Новое расследование, новые тайны и новый безжалостный серийный убийца. Впечатляющий детективный триллер, где помимо захватывающего и динамичного сюжета, есть еще очень харизматичные и цепляющие персонажи, за которыми приятно наблюдать. Отличный стиль повествования и приятный юмор, что может быть лучше?Полина @polly.readsОх уж этот Омер! Умеет потрепать нервишки и завлечь так, что невозможно оторваться даже на минуту. Безумно интересное расследование, потрясающее напряжение и интрига в каждой строчке, ну а концовка…Ксения @mal__booksК чему может привести жажда славы? На что готов пойти человек, чтобы его заметили? В сеть попало видео, где девушку заживо хоронят в деревянном ящике, но никто не знает откуда оно появилось. История Убийцы-землекопа пронизывает читателя чувством первородного страха неизвестности и темноты. До последних слов вы не будете чувствовать себя в безопасности.

Майк Омер

Детективы / Триллер / Зарубежные детективы