Читанка для Мануеля

але, на щастя, ми могли розраховувати на інших інфільтрованих у двох бістро в Бельвілі і в парку Монсо, мораль — стаття в газеті «France-Soir», яка всім дала змогу запитати себе, що діється тепер із сигаретами, цими досконалими штучками, які забезпечують упевненість, що ти таки прокинувся, що ти нормальний і маєш уряд, який контролює віжки державної колісниці, а потім з’являється бажання сказати, мовляв, щось не клеїться, не годиться так швидко викладати півтора франка і впевнено виходити з пачкою тоненьких циліндричних сигарет у кишені, бо, діставшись до своєї скромної домівки, ти бачиш, що там повно слимаків або локшини з соусом.

— До речі, про локшину, а надто про слимаків, — утрутився Лонштайн, — я вас усіх запротулюю до свого дому поглянути, як росте гриб.

— Це безперечно краще за отакий інфантилізм, — проказав я, зморений сном. — Слухайте, коли-небудь у поліції вже втомляться від вас, і ви побачите, як вас виметуть аж за кордони, тож я отримуватиму листівки з Бельгії і Андорри.

— Ти, здається, докладаєш особливих зусиль, щоб не розуміти, — дорікнула Сусанна, подаючи мені ще міцніше мате.

— Ніяких зусиль він не докладає, — пояснила Людмила, — це виходить само собою.

Маркос приглядався до нас немов здалеку, натомість Сусанна й Патрісіо прагнули сварки зі мною, і ми засперечалися про те, навіщо жити, якщо не маєш нічого, крім байдужості, / це наче вірш болеро, / принаймні Людмила допоможе нам скласти більше коробок сірників, / о так, о так, / поглянь на Фернандо, він тільки-но прибув і вже краще за тебе розуміє, що відбувається у Франції, / гаразд, мені це ще коштує зусиль, / я гадав, ніби запротулив вас, але ж ви логобіфуркуєтеся з другого боку, / поясніть про гриб, / неможливо, гриб розмножується з другого боку екзегези, / дай йому свіжий мате, / мате вже немає, / і так далі, аж поки ми збагнули, що вже двадцять хвилин на четверту і дехто з нас завтра працює, але, перше ніж ми розійшлися, Патрісіо дістав вирізку й дав її Маркосу, що передав Лонштайнові, а той — Сусанні. Переклади Фернандо, звелів Патрісіо, і в Уругваї група лівих екстремістів викрала документи з посольства Швейцарії. У п’ятницю на посольство Швейцарії в Монтевідео здійснили напад четверо ґерильєро, належних до Збройного Східного Революційного Фронту (FARO), екстремістського крила крайньої лівої організації «Тупамаро». — Журналіст так часто вживає слово «крайній», що не дає змоги побачити поміркованих. — Чотири напасники під’їхали до посольства на краденому авто. Протримавши посла і службовців посольства з піднятими руками, — адже вжиті в статті слова про «шанобливе ставлення» мають означати руки, підняті вгору, — вони покинули приміщення, забравши документи, дві друкарські машинки і один фотокопіювальний пристрій. Це перший такий напад, здійснений на іноземне посольство в Монтевідео, де протягом останніх місяців відбулися численні напади на банки і казарми. Агентства «Франс Прес», «Асошіейтед Прес» і «Ройтер». — Мате змінив би твоє сприйняття, я не можу знати про все.

— Молодці тупамарос, — вирік Патрісіо.

Під час перекладу Лонштайн показував щось на кшталт проекту вірша Фернандо, що цієї ночі набував усебічної освіти, а я розважався тим, що знову запитував Маркоса, а надто Патрісусанну, в чому полягає сенс цих більш-менш ризикованих витівок, здійснюваних групою французів і латиноамериканців, надто після цього повідомлення з Уругваю, яке просто мініатюризувало їх, уже не кажучи про безліч інших повідомлень, прочитаних цього пополудня; як і завжди, там ішлося про численні тортури, вбивства та ув’язнення в різних латиноамериканських країнах, і Маркос мовчки дивився на мене, немов упирав мені в зад, а тим часом Сусанна підійшла до мене з виделкою в кожній руці, немов переконуючи, що крики в кінотеатрах по-своєму не менш ризиковані, ніж крадіжка друкарських машинок у швейцарського посла, а Патрісіо, здається, очима благав у Маркоса дозволу абощо (хлопці, мабуть, дуже добре організовані ієрархічно, хоча зовні, на щастя, це не впадало у вічі), щоб вилити на мене одну з тих словесних ніагар, які Лонштайн прозвав аргумобразами, і, нарешті, коли Людмила заснула на килимі і я зрозумів, що вже справді потрібно йти, той вірш чи кат його знає що став переходити від рук до рук, і я дізнався, про що він, тільки тоді, коли Патрісіо, трохи заскочений несподіваним змістом, передав його Сусанні, звелівши прочитати вголос. Завдяки цьому ми, перше ніж розійтися, мали Лонштайнів привілей на

УРИВКИ ОДИ БОГАМ СТОРІЧЧЯ

Картки для живлення IBM.

На узбіччі шляхів

зупиніться,

привітайте їх,

запропонуйте узливання

(traveler's cheque are welcome)[46].

«AZUR»

«SHELL MEX»

«TOTAL»

«ESSO» «BP» «YPF»

«ROYAL DUTCH» «SUPERCORTEMAGGIORE»*