Долорес Клейборн

Ну а ти як думаєш? Вона то саме вчворила на другий тиждень, і далі ше за тиждень. Ті рази вже було не так зле, почасти того, шо вона не могла відложити аж такий дивіденд, але здебільш того, шо я була вже готова. Але після другого разу я знов пішла спати в сльозах, і далі, як лежала в ліжку, чула ту муку в плечах, я вирішила звільнитися. Я не знала, шо з нею буде, хто за нею глядітиме, але тогди я то вже в сраці мала. Тогди я вже думала, най там хоч здихає в тім ліжку задристанім.

Я ше плакала, як заснула, бо від думки про звільнення — про то, шо вона взяла гору наді мною, — мені було зле, як ніколи, але як я встала зрання, то чулася добре. Думаю, то так дійсно є, шо розум людський насправді не засинає, навіть як сама людина так думає. Він собі далі мізкує і деколи навіть ліпше фуричить, коли сама людина там не задрочує його звичним пасталаканням, яке в людини в голові діється, — шо треба поробити, шо на обід з’їсти, шо по телевізії подивитися, отакими штуками. Відай, так воно є, бо причина, по якій я зрання так добре себе відчула, була в тім, шо я знала, як вона мене здурила. Єдине, чого я не ввиділа то раніше, то того, шо звикла її недооцінювати — ая, навіть я, а я ж знала, яка вона деколи хитрюща буває. І лиш-но я зрозуміла смисл, то зразу знала, шо з тим робити.

Було мені боляче знати, шо прийдеться довірити пилососити той обюссонський килим одній з четвергових дівок — від самої думки, шо то буде робила Шона Віндем, у мене, як мій дідо казав, аж жижки тряслися. Енді, ну ти ж знаєш, яка вона вайлувата — усі Віндеми вайлуваті, то звісна річ, але вона їх усіх побиває і туда і розтуда. У неї ніби з тіла якісь ґулі виростають, шоби всьо перекидати, як ходить. Вона то не винна, то шось у крові мусить бути, але я не могла навіть думати про то, як Шона буде літала по вітальні, де всьо Вірине карнавальне скло й «тіфані», і то всьо лиш питання часу буде, шоб поперекидалося.

Але всьо одно, я ж мусіла хоч шось зробити, — здуриш два, ганьба мені — і, на щастя, можна було покластися на С’юзі. Вона також не балерина, але весь наступний рік пилососила обюссонський і ні разу ніц не розбила. Вона файна дівочка, Френку, і не можу тобі словами описати, яка я рада була, як отримала то оголошення про шлюб, хоч парубок той і звідкись здалеку був. Як вони поживають? Шо кажуть?

А, ну то добре. Добре. Я рада за неї. Ше там дитину не наклепали, нє? В теперішні часи люди чекають, аж доки не прийде час у дім пристарілих…

Так, Енді, зара’! Я просто хтіла би, шоби ви пам’ятали, шо я про своє життя тут теперка розказую, про сране життя своє! Того, може, просто всядься в тім своїм кріслі та закинь ноги і вспокойся? Як далі будеш так тиснути, то шось порвеш собі.

Менше з тим, Френку, ти їй передай, шо вліті дев’яно­­сто першого вона майже спасла життя Долорес Клейборн. Можеш переказати їй цю історію про ті четвергові срачі та як я їх спинила. Я їм чітко не казала, шо відбувається. Точно вони лиш знали, шо ми з Її королівською високістю троха гнівилися між собою. Я тепер виджу, шо я встидалася розказувати їм, шо діється. Певно, я, так само як Віра, не люблю програвати.

Розумієте, всьо діло в шумі пилососа. От шо я зрозуміла, як того рання встала. Я вам сказала, шо з вухами в неї всьо було добре, і через шум пилососа вона тямила, чи я роблю порядок у вітальні, чи стою коло сходів, на старті. Коли пилосос стоїть на одній точці, то видає один звук, розумієте. Лише оте жу-у-у-у-у-у-у. Але як пилососиш килим, то видає два звуки, і вони так чуються, хвилями. Вуп, як сунеш від себе. І жуп, як тягнеш назад до себе. ВУП-жуп, ВУП-жуп, ВУП-жуп.

Та вже доста вам голови чухати, обоє рябоє, ліпше подивіться, як Ненсі оно всміхається. Шоб ввидіти, хто з вас бодай троха з пилососом діло мав, то треба лиш на лиця глянути. Якшо дійсно думаєш, Енді, шо то настілько важливо, сам попробуй. Зразу вчуєш, хоча Марія, певно, впаде трупом, як зайде та ввидить, шо ти килими пилососиш.

Того ранку я і втямила, шо вона перестала дослухатися, просто коли зачинає працювати пилосос, бо затямила, шо з того вже ніц нема. Вона стала слухати, чи зачав звук ходити туда-сюда, як коли пилосос нормально працює. Вона не викинула того свого коника сраного, доки не вчула ту хвилю ВУП-жуп.